Багаті українці не хочуть сплачувати копійчаний проїзд до заповідників

0 363

Ще до початку літнього сезону ми замислюємся, як найкраще спланувати омріяну відпустку, зробити її яскравою і приємною, оздоровитися, відвідати давно улюблені місця або відкрити для себе нові маршрути. Часто у вирішенні цих питань нам допомагають  враження від відпочинку самих людей, соціальні мережі.  Щоправда, не обходиться без  упереджених коментарів і гнівливих постів людей, яких обурює все і всі.

Окремих, особливо не дуже бідних, громадян обурює питання нібито незаконного збору грошей на екологічних постах у заповідних зонах країни. Зокрема, це стосується таких мальовничих і улюблених, і не тільки українцями, місць, як Карпатський біосферний заповідник, Шацький національний парк тощо. Дивна ситуація. Щороку ми нарікаєм на відсутність сервісу, нерозвинену інфраструктуру, мовляв, в Європі все краще. Хочемо відчувати і бачити позитів і змини.  Коли ж вони з’являються, шукаємо винних. Проте, наблизитися, хоча б думками, до європейської культури, чомусь не виходить. До прикладу, досвід не дурних, тому й не бідних американців. Цього року в’їзд до Великого каньйону, Єллоустонського парку підвищили до 70 доларів (до Шацького національного парку цьогоріч — 20 гривень).
Підвищення цін не завжди на часі, але Америка також скорочує державне фінансування національних заповідників (принаймні зараз, за часів президентства Трампа), тож прості американці, розуміють — це потрібно для покращення сфери обслуговування та приємних вражень самих туристів, а головне — зберегти для наступних поколінь той самобутній вигляд парків, яким його створила саме природа.

В 2016 році американські заповідники відвідало 331 мільйон туристів — рекордна кількість за останні 100 років.

Звісно ж, ні європейцям, ні американцям не спаде на думку проігнорувати правила і гонорово (бо безплатно,“халява” — привід для хизування серед окремих українців) за’їхати на джипі до будь-якого національного парку.

До того ж, ніхто не обурюється з приводу плати за вхід до зоопарку чи кінотеатру, а може хтось безкоштовно відвідує стадіони, ботанічні сади чи басейни?

В Україні оплата за відвідування територій заповідних зон здійснюється згідно чинного законодавства (ст.47 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, Постанова КМУ щодо переліку платних послуг, які можуть надавати бюджетні установи тощо). Зрозуміло, що є і пільгові категорії населення, вони мають право на безоплатне відвідування таких зон.
Безумовно, щороку людей цікавить інформація, на що витрачають отримані за літо кошти, каже директорка Шацького національного природного парку Марія Христецька.

Директор Шацького національного парку Марія Христецька

“Зокрема наш парк завжди відкритий до прозорого звітування”, — каже вона. Крім того, працівники парку цього року багато потрудилися (облаштування ще триває), аби туристи побачили усі результати на власні очі.

“Гадаю, що цього року відвідувачі парку помітять позитивні зміни. Багато роз’яснювальної і корисної інформації для туристів, збільшена кількість нових біотуалетів, смітники, облаштований пляж, оновлені спортивні майданчики, альтанки, лежаки, кабінки для переодягання”, — розповідає господиня парку.
Цього року сміття вивозитимуть вже не власними силами працівників заповідника, а з допомогою місцевого комунального підприємства, яке має необхідну техніку для якісного щоденного прибирання території. Це ж стосується і прибирання біотуалетів.
                       

Незабаром, розповідає очільниця парку, запрацюють два пункти ”Венське “ і “Медик”(з боку Білорусі). До того ж, вони будуть обладнані автоматами європейського зразка та видаватимуть квитанції туристам. Обов’язки працівників національного парку — слідкувати за дотримання правил поводження у заповідниках, тому вони за законом мають право складати протоколи і штрафувати.
Здебільшого, каже Марія Христецька, люди з повагою сприймають зміни.
“Ми сподіваємось на свідомість людей, розуміння і підтримку”, – наголошує Марія Христецька.

Екологічний пост

Нині державні парки і заповідники фінансують лише у частині заробітних плат. Працівники змушені сподіватися лише на себе, самостійно заробляти кошти. Саме доходи від господарчої діяльності йдуть щороку на облаштовування і оновлення  природних зон, що полюбилися українцям. А що ж ми, українці, даємо навзаєм природі? На жаль, серед нас є такі, рівень культури яких не проглядається через затемнене скло джипів. Вони не здатні побачити за мальовничими краєвидами кропітку роботу простих українців, бо мають   відверто споживацький підхід, і не тільки до природи.

Нагадаємо, система національних природних парків почала формуватися у 80-х роках, із часу створення першого – Карпатського НПП. На сьогодні в Україна має 49 національних природних парків. На них держава покладає збереження цінних природних комплексів та підтримання екологічної природної рівноваги в регіонах, проведення науково-дослідної та екологічної освітньо-виховної роботи, створення умов для організованого туризму та рекреації. Нещодавно уряд ухвалив рішення щодо виділення 100 млн гривень на потреби національних природних парків.


Блакитні очі Волині

Шацький національний природний парк — унікальна природна екосистема України, а також Східної Європи. Парк був створений у 1983 році в Шацькому районі Волинської області. Зараз його площа займає понад 49 тисяч гектарів. Мальовничий куточок Волині внесений до переліку біосферних резерватів ЮНЕСКО. Він вмістив в собі 24 озера, з прозорою чистою водою, соснові і березові ліси із цілющими травами, ягодами та грибами. В озерах неймовірне різноманіття риби: окунь, плотва, щука, лящ, карась, короп, сом, в’юн, вугор, канадський сом, судак, сазан амурський і білий амур. В багатьох живуть також раки. На берегах озер гніздяться дикі качки, лебеді, пірникози, кулики. Серед мешканців тваринного світу є і червонокнижні види: лебідь малий , горностай , жовта чапля , пугач , чапля звичайна тощо.

                           

 

Найвідоміше озеро – Світязь. Це найглибше озеро в Україні. Максимальна глибина сягає майже 60 метрів. У 2008 році визнано одним з семи природних див України. Вапнякові породи озера руйнувалися водами, що призвело до створення мережі печер з водою. Наявність печер і природні процеси дають можливість озеру постійно очищуватися та оновлюватися. Його вважають одним із найчистіших озер України. Дно видно на глибині до 6 метрів. У водах Світязя міститься велика кількість срібла та гліцерину. Не менш улюбленими серед туристів є озера Пісочне, Люцимер, Луки, Пулемецьке. Шацькі озера ще називають блакитними очима Волині.


Серед учених немає єдиної думки щодо походження Шацьких озер. Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 100 тис. років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якого з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені твердять, що озера мають винятково карстове походження. А поява глибоких западин пов’язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

     
            

Легенди Шацьких озер

Місцеві люди переповідають одну з легенд про те, що в давнину все Полісся було морем. Тут жили кити. Але потім воно висохло і утворились казкові озера. У найбільшому з озер залишився єдиний кит, що став островом. До речі, острів посеред озера зберігся донині. Розповідають, що на ньому за радянських часів була елітна дача для партійних діячів та видатних людей. Звели будиночок у 1961 році. Селяни кажуть, що тут любили ховатися від людського ока перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов, а також космонавти – Павло Попович та Юрій Артюхін. Відтоді його стали називати “будиночок космонавтів”. Нині споруду демонтували для реставрації.

 Острів посеред озера Світязь

Коментарі
Loading...