Чи залишиться Світязь найглибшим озером країни?

За обмілінням озера Світязь  від 2018 року із тривогою декілька років спостерігають гідрологи, екологи, із хвилюванням демонструють світлини змінених краєвидів улюбленого озера ті, хто хоч раз побував на берегах цієї унікальної водойми. За  даними Волинського гідрометеоцентру,  в червні минулого року рівень води у Світязі впав на 20 сантиметрів, фахівці пов’язали це аномально високою температурою і браком опадів, пише Ресурс.

Серед причин обміління екологи називають кліматичні зміни,  наслідки меліорації, господарську діяльність  Хотиславського кар’єра в сусідній Білорусі, вирощування лохини, для плантацій  якої використовують  місцеві водні ресурси.

Фото:Буг

Щодо промислового вирощування лохини, як причини зневоднення Світязя, писали неодноразово, адже для розведення ягоди потрібно чимало води.

Молоді плантації лохини
Вирощування лохини. Фото Район.Шацьк

Директор підприємства “Волинська ягідка” Сергій Маїло в інтерв’ю журналістам розказав, як  перед закладанням  плантацій на підприємстві дета­льно вивчали і погодні умови, і  кіль­кість опадів, і грунти. Він також  розповів, скільки води витрачає господарство для вирощування ягоди в сезон.

“Для своїх потреб маємо два ставки, поки використовуємо для поливу один ставок об’ємом 20 тисяч кубів. Увесь процес поливу регулюється ком­п’ютерною системою, є датчики рівня води, бачимо баланс води знизу, чи вистачає вологи. Далі буду говорити мовою цифр: в сезон для зрошування кущів використовуємо 450 кубів води. В середньому ми маємо 30 поливів (днів) за сезон, якщо більша спека – то 40. Якщо взяти калькулятор, то 450 множимо на 40 і отримуємо 18 тисяч кубів. Саме стільки води використовуємо за сезон. Окрім того, кущ бере лише 20% від цієї кількості, решта води знову йде в грунт. Тепер зауважу, що в озері Світязь 180 мільйонів кубів води. Ділимо на 18 тисяч і отримуємо одну деся­ти­тисячну того, що ми використовуємо”, – каже він.

Спеціалісти також зазначають, що окрім змін клімату, потрібно враховувати стан меліоративних каналів у цій місцевості.

За інформацією  депутата облради В’ячеслава Богдана, востаннє на очищення каналів в Шацькому районі виділили 1 млн. грн. з дер­жавного бюд­жету, підприємство також взяло на себе фінан­сування з їх розчи­щення. Капітально відремон­ту­вали три дамби, шлю­зи, постійно догляда­ють за ними, регулють рівень води. Каже, що  можна порівняти канали, які утри­мує бізнес, і канали комунального значен­ня, які знаходяться в занедбаному стані.

Щоб обговорити питання обміління Світязя та правомірність руйнування меліоративних систем, 8 травня у Волинській облраді зібрали нараду. Проте, за деякий час, вона була скасована, повідомляє Волинь 24.

Представники правоохоронних органів, СБУ та прокуратури Волинської області, Регіонального офісу водних ресурсів, Державної екологічної інспекції у Волинській області, Управління агропромислового розвитку та управління екології Волинської обласної державної адміністрації відмовилися у присутності преси обговорювати питання обміління Світязя у запланованому форматі.

Таке рішення  учасники зібрання пояснили тим, що мали  “обговорити, зокрема й конфіденційну інформацію, яка стосувалася ймовірних причин обміління Шацьких озер”.

Цікаво, з чим пов’язаний секретний режим обговорення гострої екологічної проблеми, які ще подробиці з екології волинського краю непотрібно знати ні ЗМІ, ні громадськості?

Згодом,  як стало відомо, волинські депутати ініціювали створення комісії, до якої входять  екологи гідрологи, лісівники, правоохоронці тощо, які вивчатимуть  вплив промислового вирощування лохини на екологічні процеси.

Депутати Володимир Бондар та В’ячеслав Богдан  кажуть, що підприємство, інтереси якого вони відстоюють, діє в рамках чинного законодавства України,  дотримується екологічних норм та не впливає на рівень водного балансу в озерах, в тому числі й у Світязі.

Вони вважають, що обласна рада повинна ретельно розібратися в цьому питанні та при потребі захищати місцевий бізнес, як джерело доходів до бюджету та робочих місць.

Ще одна причина, яку продовжують досліджувати екологи – видобуток на Хотиславському кар’єрі.

У серпні минулого року радник голови Волинської обласної ради Веніаміна Туз  повідомив в ефірі  регіонального телеканалу, що “проектна глибина розробки кар’єру становить 50 метрів, проте на цьому етапі вони не дійшли до тієї глибини, яка б впливала на рівень води у Світязі. Першими цьому впливу можуть піддатися озера Довге і Святе, які знаходяться біля села Тур Ратнівського району, проте на створах поки що не спостерігається негативних наслідків”.

У вересні того ж року, у Пінську,  відбулася двостороння зустріч і виїзд до Хотиславського кар’єра  для дослідження  впливу розробки на  гідрологічний режим водних об’єктів Волинської області.

Білоруси вважають, що Світязь міліє не через Хотиславський кар`єр. ФОТО
Хотиславське родовище має близько 500 мільйонів тонн запасів високоякісної крейди, вапняку, пісків високих фракцій. Висока якість крейди дозволяє використовувати її також у хімічній, лакофарбовій промисловості, медицині, для розкиснення ґрунтів і виробництва комбікормів у сільському господарстві. Фото ВолиньPost

З білоруського боку   запевняють, що розробка Хотиславського кар`єру не впливає на зменшення рівня води в озері Світязь. За інформацією української сторони, білоруси застосовують так звану водяну фільтраційну завісу, яка має мінімізувати вплив на навколишнє середовище.

Та мінімізація впливу ніяк не означатиме його повної відсутності. Вплив Хотиславського кар’єру на водність навколишніх озер спеціалісти все ж таки прогнозують, і він не оптимістичний. Щоб не втратити час й унікальні, покищо, озера, сьогодні потрібен не лише  регулярний моніторинг  обома зацікавленими сторонами, а й чітка державна екологічна позиція.

 

Коментарі
Loading...