Вчені помітили незвичайно високу активність і велику кількість лісових пожеж цього року. Пов’язують цей процес з аномально високими температурами в арктичних широтах, таненням льодів на Алясці, яке почалося набагато раніше, чого не траплялось вже 100 років.
Всі останні дні горить Арктика. Вогнем охоплені величезні території на півночі Канади, в Гренландії і в США, на Алясці, а також в Росії, де палахкотять різні райони Сибіру. За одним лише Полярним колом супутники зафіксували вже понад 100 особливо великих лісових пожеж. Всього ж їх число йде на сотні. Це в рази більше, ніж в попередні роки, забила на сполох ще в середині липня фінансується Євросоюзом служба моніторингу атмосфери CAMS (Copernicus Atmosphere Monitoring Service) в британському Редінгу, пише DW.
Аномально високі температури арктичних широтах
Масштаби пожеж “лякають”, зазначив у розмові з DW і Штефан Крузе (Stefan Kruse), науковий співробітник Інституту полярних і морських досліджень імені Альфреда Вегенера (AWI) в Потсдамі. Взагалі-то загоряння в Заполяр’ї в літні місяці, за його словами, доволі розповсюджене явище. Їх викликають, як правило, удари блискавки, хоча часом вони відбуваються і з вини людини.
“Однак нинішній рік — абсолютно особливий”, — вказав учений. Пожежі почалися набагато раніше, ніж зазвичай, і це пов’язано з аномально високими температурами в арктичних широтах, через які швидко висохла і тепер легко спалахує рослинність.
А в перших числах липня в Анкориджі, столиці найпівнічнішого штату США, стовпчики термометра піднялися до рекордних 32,2 градуса. В результаті – рекордна кількість пожеж. В даний час їх на Алясці близько 250, причому приблизно 200 поширюються неконтрольовано, повідомила місцева влада.
“Ситуація в цьому році безпрецедентна”, — розповів кореспонденту німецького інформаційного агентства dpa Норм Макдональд, глава пожежної служби на Алясці. Число пожеж в два рази вище, ніж в звичайні роки.
Іркутська область і Красноярський край: два лиха в один рік
Наслідки зміни глобального клімату, викликаного людською діяльністю, стають все більш очевидними, наголосив у розмові з DW Штефан Крузе. За його словами, через потепління на планеті змінюється висотне струминне протягом в тропосфері (jet stream), і це веде до погодних ексцесів: десь довго йдуть зливові дощі, що викликають повені, десь, навпаки, справа доходить до посухи, обертається лісовими пожежами.
Росія зіткнулася в цьому році в Сибіру і з тим, і з іншим. Причому найбільше від смертельних в буквальному сенсі слова наслідків розбалансування глобального клімату постраждали Іркутська область і частини Красноярського краю. Спочатку регіон втратив десятки людських життів і поніс величезні матеріальні втрати через найтяжчого повені, що став результатом аномально сильних і тривалих злив, тепер в інший, посушливій його частини загорілися ліси.
Причому так сильно, що дим від них 25 липня дістався за чотири тисячі кілометрів до Поволжя.
“Великий і глибокий висотний циклон над Західим і Середнім Сибіром сприяє переносу продуктів горіння лісів до Уралу, Удмуртії, Пермського краю, Башкортостану і Татарстану”, – йдеться в повідомленні татарстанського управління по гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища. Іншими словами, на величезній території від Ангари до Волги і мільйонної Казані люди змушені тепер вдень і вночі вдихати “продукти горіння”.
Штефан Крузе вважав за потрібне попередити читачів сайту DW: “Подібні екстремальні ситуації в найближчі роки, очевидно, будуть відбуватися все частіше і частіше”. І це жахливо, додав німецький вчений.
Танення вічної мерзлоти: “Може рвонути так…”
Особливий предмет його занепокоєння — стан вічної мерзлоти в арктичних і більш південних регіонах планети, особливо в Росії, де грунт ніколи не відтає майже на двох третинах території країни. Вірніше, раніше ніколи не відтає.
Але тепер прискорюється зміна клімату привело до вкрай небезпечного “замкнутому колі”: вічна мерзлота тане, це веде до виділення в атмосферу величезної кількості метану, який утворився з доісторичних рослин, але до сих пір був законсервований в товстому шарі льоду. Цей парниковий газ викликає подальше потепління клімату, через що танення вічної мерзлоти і виділення метану все більше прискорюються.
“Може рвонути так, що всій земній кулі мало не покажеться”, — так досить популярно пояснив перспективи цього процесу для людства президент Російської академії наук (РАН) академік Олександр Сергєєв, виступаючи в квітні цього року на Міжнародному арктичному форумі в Санкт-Петербурзі. Так що в Росії на рівні експертного співтовариства проблему усвідомили.
Але що ж робити? Штефан Крузе з Інституту полярних і морських досліджень в Потсдамі дає таку відповідь: людство повинно усіма силами якнайшвидше скоротити викиди в атмосферу вуглекислого газу СО2 і тим самим зупинити потепління на планеті.
Але в першу чергу, природно, потрібно постаратися якомога швидше загасити пожежі. Не тільки для того, щоб врятувати ліси, майно і здоров’я людей. Але і для того, щоб зупинити пов’язані з ними гігантські викиди СО2. Штефан Крузе посилається на підрахунки, згідно з якими через одних тільки пожеж на Алясці в цьому році в атмосферу потрапили вже 50 мільйонів тонн вуглекислого газу — більше, ніж від усіх загорянь в Арктиці за останні десять років. Наслідки сибірських пожеж для планети поки що ніхто не підраховував.