Дикий Захід по-українськи. Бурштинова лихоманка загрожує перетворити Україну на пустелю

0 443

Кому коштовність, а кому проблема

Україна володіє величезними запасами бурштину першого класу. Такі поклади коштовного каміння могли б забезпечити десятки тисяч людей легальною роботою, а бюджет – чималими надходження від продажу коштовностей. Але в наших умовах бурштин став причиною величезних проблем, які загрожують екологічному балансу країни. Рівненський бурштин утворився приблизно 40 млн років тому під час еоценового періоду, коли територія сучасної України була островом, а землі сусідніх Білорусі та Польщі – морем. За своїми фізико-хімічними властивостями рівненський бурштин практично не відрізняється від балтійського, тому його саме так іноді називають, щоправда, український аналог має особливий зеленкуватий відтінок, до того ж, його легше обробляти. Клесівсько-Дубровицьке родовище на Рівненщині вважають одним із найбагатших, унікальних та перспективних у світі. Запаси бурштину тут становлять, за оцінками експертів, орієнтовно 1,5 тис тонн. 95% бурштину має високу якість, що дає змогу використовувати «сонячний камінь» у виробництві ювелірних прикрас.

З 2014 року тут ведеться нелегальний видобуток бурштину, що вже призвело до виникнення зони екологічного лиха. Експерти оцінюють обсяг нелегального видобутку бурштину на північному заході України у розмірі від 120 до 300 тонн на рік із тіньовим обігом – 200-300 млн доларів.

Спочатку в лісі, під яким залягає бурштин, прорубують просіку. Для того, щоб підготувати ділянку, ліс рубають і палять. Коріння викорчовують, розчищають невелику смугу землі, після чого екскаватор риє канал від найближчої річки. Коли вода доходить до місця видобутку, вмикаються мотопомпи, які утворюють велику яму глибиною до 10 метрів, яка повністю заповнюється водою. Легкий бурштин виноситься струменем на поверхню разом з піском. Вода з проритих каналів затоплює все навколо, верхній родючий шар ґрунту повністю змивається, залишаються лише глина і пісок. Новий ліс не буде рости тут десятиліттями, як і все живе. Місцевий ліс перетворюється на велику засмічену пустелю із «марсіанськими» кратерами.

Клондайк для рейдерів

Остаточна втрата контролю з боку держави над охороною довкілля у 2014 році призвела до справжньої бурштинової лихоманки. Збирати «сонячний камінь» в ліс їхали цілими селами. Але миють бурштин не тільки місцеві, але й приїжджі гастролери, які інвестують мільйони у незаконний видобуток. Вони мають все необхідне обладнання – квадроцикли, дрони, радіозв’язок, вогнепальну зброю, сучасні джипи та пікапи. В той час, як працівники лісгоспу їздять на старих УАЗіках, а поліція взагалі намагається не відвідувати місця, де працюють старателі.

На «гастролерів» активно працюють місцеві жителі. Під час самої лихоманки 2014-2016 років тих, хто “сидів на помпі” забезпечували всім необхідним, а платили 300 доларів за зміну. Зараз лихоманка пішла на спад, тож платять менше – 1000 гривень. Крім того, забезпечують їжею та сигаретами, але не дають розпивати алкоголь. Про місця, багаті на бурштин, можна дізнатися або з місцевих, або зі старих геологічних карт, які “дістають” в геологічних інститутах. Методи видобутку в них ще більш варварські, ніж у місцевих. Через відсутність досвіду робіт та погане знання місцевості, відбивають свої витрати лише 10-20% гастролерів, кажуть природоохоронці. За допомогою намивів вдається добути з-під землі не більш ніж 40% бурштину. Решта залишається в піску і шарах ґрунту.

Старателі збирають корисні породи у мішки і продають оптовикам. За свою «роботу» отримують 3-5 доларів за грам, залежно від якості породи. Оптовики везуть бурштин контрабандою у Європу, або продають імпортерам з Китаю та країн Близького Сходу. Тут продукцію купують у кілька разів дорожче.

Україна в цьому процесі світової торгівлі виступає, як звичайний сировинний придаток, який не отримує нічого від розкрадання її природних ресурсів. Податки не йдуть до бюджету, нічого не потрапляє до місцевої громади, люди на промислах не отримують легальної зарплати, не розвиваються обробка бурштину та інші цивілізовані методи видобутку цієї корисної копалини. Мільярдні збитки – ось, що отримує держава внаслідок незаконного відобутку, тоді, як на цьому збагачується така собі зграйка людей, яких «кришують» деякі політики. Шалені бурштинові гроші призводять до справжньої анархії в цих краях. Ситуація на північному заході Рівненщини все більше нагадує дикий Захід. Держава тут майже не присутня, влада, здебільшого, перебуває в руках старателів, які самі вирішують, кого пускати на свою територію, а кого ні. Браконьєри усім своїх виглядом показують, хто хазяїн місцевих лісів – їздять на пікапах, будують для селян дороги та церкви, навіть проводять електрику та газ. Місто Рівне – один з лідерів за темпами росту цін на житло. Один з чинників – шалені гроші старателів, що активізують попит на обласну нерухомість.

Рівненщина втрачає воду

Але за все доводиться платити. Варварський видобуток бурштину поступово знищує не тільки природу, а й сільське господарство регіону.  Відтепер на знищених землях десятиліттями нічого не зможе рости – ані рослина, ані лісове ягода,  а  ліс швидко залишають звірі. Під загрозою полювання, риболовство, збирання ягід та грибів, що є традиційним промислом місцевих жителів. Старателі активно знищують і місцеву інфраструктуру – розбивають дороги своїми тракторами, знищують канали та заплави, ламають лінії електропередач та газопроводи, знищують місцевих звірів у лісах, рибу у річках, стають основною причиною лісових пожеж.

За словами представників Держлісагентства, через незаконний видобуток бурштину в регіоні порушується водний баланс, оскільки вимивається значна частина водних ресурсів місцевих річок та боліт. Втрата верхнього поверхневого стоку призводить до масового висихання боліт та річок, які впадають у Прип’ять, а та – у Дніпро. Полісся з давніх-давен є водним акумулятором Україні, який насичує водою Дніпро та інші головні ріки країни. Втрата водного балансу загрожує Україні різкими кліматичними змінами і масовими засухами. Вже зараз від посух потерпає не тільки південна Україна, але й північні  та західні області, які ніколи не страждали під час аномальної спеки. Першою потерпає сама Рівненщина, яка активно втрачає своє головне надбання – ліси. Через відсутність вологи дерева масово засихають, вони стають жертвою для шкідників. У найближчі роки край може втратити значну частину лісів.

Отже, збереження водного балансу Полісся є питанням національної безпеки. А для цього потрібно негайно вирішувати проблему незаконного добування бурштину. На думку самих лісівників, це  неможливо вирішити без легалізації видобутку цієї корисної копалини, яка мала б  відбуватися у цивілізований спосіб під контролем держави і без шкоди для навколишнього середовища. Саме легалізація поклала б край бурштиновій анархії в регіоні і вибила б землю з-під ніг мафіозних кланів, які «кришують» цей варварський спосіб видобутку «сонячного каміння».

 

Коментарі
Loading...