Еколог Генріх Розман: Екологи-активісти Закарпаття повинні провести чистку в своїх рядах

0 540

Вперше дописую не про саму проблему екології, а про те, що діється навколо обговорення подій, які її стосуються. Не хочу видаватися старомодним, але подеколи мене шокує те, як у наш інформаційний вік легко нашкодити вирішенню тої чи іншої проблеми саме шляхом інформаційних маніпуляцій. І мова не так про медіа, як про соцмережі, які часом випереджають пресу оперативністю. Але саме соцмережі стали відстійником непрофесійності та провокацій.

До чого веду. На Закарпатті найбільш поширеними екологічними темами є забруднення річок, будівництво міні-ГЕС, утилізація сміття та неконтрольовані вирубки лісів. І що цікаво, всі ці теми жваво висвітлюються пресою, а ще більше обговорюються в соцмережах. Але останнім часом ми стали свідками не так фахового обговорення екологічних проблем, як подеколи огульного критиканства. Критиканства без об‘єктивності. Без аналізу та пропозицій вирішення проблеми. І тепер перед професіоналами постала проблема не лише проштовхування ідей, але й боротьби з псевдоактивізмом, який однозначно шкодить здоровому екологічному руху, але й захисту екології загалом.

Низка видань вже піднімала тему псевдоактивізму і я вітаю такі публікації, бо абсолютно переконаний, що псевдоактивізм руйнує раціональне зерно громадського руху і сіє недовіру до всіх громадських активістів.

Читайте: Катастрофічні наслідки відсутності державної лісової політики

Я часом захоплююся ентузіазмом Оксани Волосянчук, Олени Мудрої чи Валентина Волошина, але на хвилі тотального і часом злочинного критиканства навіть вони впадають в крайнощі та ігнорують аналіз та пропозиції. Але ціную цих людей за їхню боротьбу у захисті річок від бездумної забудови річок міні-ГЕС (хоча і тут потрібен більш аналітичний підхід), боротьби за Боржаву від електровітряків чи боротьби проти бездумної забудови Свидовця.

Та найбільше проблеми виникають через відсутність інформації. Саме через майже нульове інформування населення, виникають конфлікти навколо будівництва ГЕС, вітряків, сміттєпереробних заводів тощо.

Але є великий позитив у цьому в лісовій галузі. Саме навколо лісу точаться найгарячіші обговорення в соцмережах та пресі, і до честі лісівників, ними було чи не вперше створено професійну прес-службу. Особисто не знайомий з її керівником Юлією Давидовою, але вона знає свою роботу досконало і , до слова, прес-служба саме Закарпатського обласного управління ЛМГ (лісомисливського господарства – ред.) визнана найкращою серед прес-служб управлінь лісогосподарств України. Прес-служба ЗОУЛМГ окрім безпосереднього інформування діяльності управління також оперативно реагує на всі критичні зауваження та конфліктні ситуації. Але саме на цю прес-службу приходе найбільше ударів від псевдоактивістів.

Псевдоактивізм, як явище, поширюється, бо це найлегший шлях здобуття популярності шляхом критиканства. Я вдячний журналістам, які почали викривати псевдоактивістів і навіть не лінуються розслідувати причини активності псевдоактивістів. Була низка матеріалів у пресі, які викрили псевдоактивістів Годю, Шелембу, Янчика, Кокіш-Мельника, Дочинця та інших, які мають власні прагматичні інтереси. Було розкрито і схеми руху псевдрактивістів, які свого часу мали посади в лісогосподарстві, були вигнані звідти через законодавчі порушення, і наразі займаються реваншизмом. І всі критиканські потуги таких псевдоактивістів лише шкодять розвитку галузі, нівелюють справжній громадський рух та й навіть шкодять іміджу області.

Часто псевдоактивісти ховаються під вигаданими іменами і щоб було зрозуміло брутальність цієї шкодницької гвардії, то ілюструю це всього двома сканами коментарів тролів-псевдоактивістів.

http://prozak.info/ZHittya/Ekologiya/CHomu-ekologi-aktivisti-Zakarpattya-povinni-provesti-chistku-v-svoyih-ryadah
http://prozak.info

Як я вже казав, люто засуджую псевдоактивізм і пропоную створити та активно поширювати список псевдоактивістів, як негативного та шкідливого явища. Сподіваюся, моя пропозиція матиме підтримку.

Коментарі
Loading...