Громадська рада при Держлісагентстві: вибори в умовах провокації

29 січня відбулися установчі збори для формування нового складу Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів. Нові члени ради працюватимуть на громадських засадах два наступних роки, невдовзі оновлений склад буде затверджений офіційно.

Громадська рада є дорадчим органом і має на меті зробити Держлісагентство більш демократичною, прозорою та ефективною структурою. Передбачається, що вона дозволить побороти корупцію, а також слугуватиме мостом між суспільством і лісівниками. Нових членів вдалося вибрати з першого разу, щоправда сам процес обрання був дуже гарячим, пише “Ресурс“.

Блокування та провокації

Хоча інформація про установчі збори була подана вчасно, а список необхідних документів був розміщений на сайті заздалегідь, кількість незадоволених організацією зборів було чимало. Так, щонайменше три громадські організації прийшли на збори із спробою їх зірвати. Вони нарікали на те, що їхні документи не прийняли і не дали їх зареєструвати, як кандидатів.

Так, представник ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» потрапив у зал засідань і спробував зірвати збори. Костянтин Соляник заявив, що установчі збори мають бути перенесені, оскільки вони не мають законної сили.

Також він пригрозив подати до суду на організаторів, якщо такі збори відбудуться. Натомість, решта учасників засудила протестувальників. «Ми приїхали з різних куточків України, не заважайте нам працювати. Їздити по кілька разів до Києва через вас ми не збираємося», – викрикнув один із активістів. Зрозумівши, що прихильників серед учасників зборів не знайдеш, провокатори змушені були мовчки спостерігати за ходом засідання.

Як пізніше виявилося, до списку було допущено 92 кандидатів, з них на самі збори прийшли 84. До зборів не допустили 30 громадських організацій. Основною причиною не допуску була невідповідність статуту ГО типовим положенням.

«До складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які провадять свою діяльність у сфері, що пов’язана з діяльністю відповідного органу, та в статуті (положенні) яких визначені відповідні цілі і завдання діяльності», зазначається в нормативному документі.

Тобто, цілі та завдання цих організацій зовсім не співпадали з цілями та завданнями Держлісагентства. Однак активістів це не бентежить. Напевно, значна частина «активістів», реєструючись до Громадської ради при Держлісагентстві, не мала жодного відношення до питань лісокористування, лісовідновлення, природоохоронної та іншої схожої діяльності, однак сама назва «ліс» була настільки привабливою, що вони не могли собі відмовити у спробі зайти і сюди.

Під час зборів склалося враження, що частина тих, хто прийшов, мала на меті не збереження природи чи захист лісів, а корисні корупційні мотиви. Тому не дивно, що вони поступово відсіялися, коли зрозуміли, що їм нічого не світить.

Щоправда, більшість представників громадських організацій дійсно демонструвала, що хоче зробити щось корисне для лісу і була налаштована на серйозну громадську роботу і на провокації вони не піддалися.

Дебати і вибори

Сам процес виборів був доволі гарячим. Громадські діячі переходили на крик і ледь не влаштували бійку. По-перше, вони не могли визначитись, як рахувати. По-друге, на зборах не було згоди щодо того, скільки членів обирати до Громадської ради. Частина виступала за те, щоб до складу ради увійшло 35 членів. Частина – вимагала включити до складу Громадської ради всіх зареєстрованих кандидатів.

Аргументи перших – постанова Кабміну передбачає у складі громадських рад при держустановах до 35 членів. Аргументи других – постанова уряду має рекомендаційний характер. Мовляв, кількість членів буде згодом відсіяна природним чином, бо не всі зможуть їздити на засідання, і їх виключатимуть за неявку. Також вони вважали, що список у 35 членів формуватиме лише склад, лояльний до керівництва Держлісагентства.

Врешті-решт, кандидати двічі голосували за те, скільки буде членів, і двічі більшість була за прихильниками складу із 35-ти учасників Громадської ради.

Читайте: Мисливці вполювали екологів “на гарячому”

Після того, як кількість ГР була все ж визначена, установчі збори приступили до самих виборів. Як зазначили члени лічильної комісії, бюлетені мають всі засоби безпеки, водночас, всі бюлетені тих, хто не прийшов на установчі збори, будуть знищені. Таким чином, всі спроби фальсифікації будуть виключені. Процес обрання членів ГР пройшов без порушень.

Ротація відбулася

Нова Громадська рада при Держлісагентстві матиме 35 нових членів і невдовзі зможе розпочати свою роботу. Тут працюватимуть як лояльні до агентства лісівничі та мисливські організації, так і її критики, а також нейтральні організації. Таким чином, закиди, що новий склад ради буде кишеньковим чи ручним є повною нісенітницею.


Так само недоречними є закиди відносно того, що учасники не знали, за кого голосували. За тиждень до голосування на сайті було оприлюднено інформацію про всіх бажаючих увійти до Громадської ради.

Тож є всі підстави говорити, що склад оновленої Громадської ради пройшов необхідне оновлення і тепер громадськість матиме змогу зробити свій вклад у розвиток та захист лісів.

Коментарі
Loading...