“Гримить там, чути”: як в прикордонних районах Волині реагують на військові навчання в Білорусі

Протяжність державного кордону України з Білоруссю в межах Волині – 215 кілометрів. Журналісти відвідали Ратнівську громаду, села якої знаходяться зовсім поруч білоруського кордону, пише Ресурс з посиланням на Суспільне.
Селищний голова  Ратного Віталій Бірук розповідає, від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну частина місцевих жителів виїхали із прикордонних сіл з Білоруссю.
"Гримить там, чути": як в прикордонних районах Волині реагують на військові навчання в Білорусі
Фото: Суспільне Ратнівська громада.
“Хочемо миру, але готуємося до війни. Наші люди знають, що робити. Ми проводимо із ними роз’яснювальну роботу. Налаштовані і готові захищатись. А сусіди хай думають – чи нападати чи ні”, – каже селищний голова.
З села Жиричі до білоруського кордону більш як два десятки кілометрів, лісом – ближче. Оборону селяни підготували ще у перші дні війни, – розповів староста Жиричівського старостинського округу Сергій Вашестюк.
“З нашого села багато людей живе у Білорусі. Це наші сестри, брати. Тут навчання проходять, близько біля кордону. Ми, звісно, переживаємо, спостерігаємо, щоб не прорвались ДРГ. Інколи бачимо, як ракета може летіти”, – говорить Сергій Вашестюк.
Як реагують на військові навчання в Білорусі селяни
“Гримить там (у Білорусі – ред.), чути”, – каже житель села Млинове Петро Штик. Донедавна чоловік поблизу українсько-білоруського кордону заготовляв дрова. Навпростець через ліс до кордону, розповідає млиновець, майже два кілометри.
"Гримить там, чути": як в прикордонних районах Волині реагують на військові навчання в Білорусі
Фото: Суспільне. Житель села Млинов Петро Штик
“Раніше якось уваги не звертали, а зараз…. Було колись, до початку війни, то геть не звертали, що бахає та й бахає. А тепер так, одразу думки закрадаються”, – розповідає селянин.
У сусідніх Жиричах люди намагаються жити звичним життям, – каже Іван Охрімчук. Розмовляючи з журналістами чоловік продовжує косити траву на свому обійсті.
"Гримить там, чути": як в прикордонних районах Волині реагують на військові навчання в Білорусі
Фото6 Суспільне Подружжя Охримчуків
Дружина Івана – Марія, клопочеться у хаті. Жінка розповідає: коли чула звуки літаків та ракет, які летіли у бік України з Білорусі – лякалася. Коли лунає сирена, селяни біжать у льох. “Тут (в льосі – ред.)все є, все що треба. Але, воно те не спасе, як кине ту ракету”, – говорить жінка.
Що кажуть прикордонники
Станом на 27 травня, ситуація на кордоні з Білоруссю – контрольована, – однак, загроза вторгнення військ з території Білорусі в межах Волинської області зберігається, –розповіла Суспільному речниця шостого Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.
“Зараз ми не спостерігаємо в безпосередньо до Державного кордону скупчення військової техніки. Однак, охорону Державного кордону ми продовжуємо здійснювати посилено”, – зазначила речниця. З її слів, прикордонники постійно відстежують рух техніки із Білорусі, аби вчасно відреагувати на її зміни або ж на загострення ситуації, якщо така виникне на кордоні.

Що відомо

26 травня невизнаний низкою держав світу президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що у Збройних Силах Білорусі планують утворити Південне оперативне командування поблизу кордонів з Україною.
На початку травня у Білорусі розпочалася раптова перевірка сил реагування. Колони білоруських військ рухалися в бік кордонів Литви і України.
Моніторингова група “Белорусский Гаюн” порахувала, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з боку Білорусі по українських територіях російські війська випустили щонайменше 631 ракету.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого на території Білорусі були зосереджені десятки тисяч російських військових, частина з яких брала участь у війні на українській території, а також здійснювала ракетні та авіаційні удари.
Коментарі
Loading...