Херсонські лісові пожежі. Скупість уряду накликає нову катастрофу

0 176

 

Вже три роки українські лісгоспи не отримують державного фінансування. Кабінет міністрів перевів ліси на госпрозрахунок, наказавши виживати власними силами, пише Ресурс. Внаслідок цього, лісогосподарства Сходу та Півдня опинилися під загрозою знищення. Зазвичай ці ліси мають штучне походження, тобто вони були висаджені людьми, мають винятково рекреаційний характер, їх заборонено використовувати для промислового засвоєння.


Південні ліси виконують важливу функцію – захищають регіон від опустелювання, а ґрунти – від ерозії. Якби не вони, то більша частина ґрунтів Півдня та Сходу були б вкриті піском і стали б не придатними для сільського господарства. Над країною насувається загроза голоду – і це не жарт, бо саме цей регіон забезпечує левову частину врожаю зернових.

Ліси проти пустель

В найбільш критичній ситуації опинилися ліси Херсонщини. Вони на 100% штучні. Їх висадили наприкінці 40-х років, оскільки краєві загрожувало повне опустелювання. Старожили пам’ятають, як ще 40-50 років тому було неможливо відкрити двері в хаті, бо їх замітало піском. Країна лежала в руїнах після війни, однак масштаб загрози був настільки великий, що республіканське керівництво останні гроші віддавало на масове насадження лісів. Врешті-решт край був засаджений лісами, які, на диво, прижилися в умовах низької вологості, що досі є предметом заздрощів іноземних спеціалістів, які не можуть повірити, що у нас ліс зміг вижити на піску та в умовах вкрай низької вологості.

Дерева не дали розповсюдитися пустелі, однак на території краю залишилися Олешківські піски – найбільша пустеля в Європі діаметром 15 кілометрів. В будь-який момент вона може вийти за свої межі, якщо будуть знищені ліси, які її оточують. Наразі саме дерева є останньою пересторогою, яка стримує край від знищення. Однак часті пожежі можуть швидко знищити піввікові насадження. І тоді край накриють піски.

Насамперед пожежі виникають через недбалість чиновників, які вирішили зекономити гроші на утриманні лісів.

«Третій рік держава забула про нас, не дає жодної копійки на захист лісу, ми виживаємо за рахунок так званої допомоги ресурсних областей. 9 мільйонів ми отримали допомоги від лісгоспів західних областей, і 9 млн заробили самі, однак від держави жодної копійки немає. В уряді роблять вигляд, що розуміють, але питання абсолютно не віршується. Невже треба було чекати це лихо, щоб втрачати стільки за один раз, коли починається пожежа? Якщо лісу не стане, то соромно буде не тільки перед Україною, але й перед всією Європою. Найголовніша проблема для нас зараз – це кадровий голод. З лісгоспів пішли найдосвідченіші працівники. Ніхто не буде за цю зарплатню працювати. Пожежник не буде працювати і ризикувати життям за 4 тисячі гривень. 2015 і 2016 рік ми перебували у відпустках за власний рахунок, потім ми почали отримувати допомогу із західних областей, вона почала системно надходити із другого кварталу 2017 року, але чому ми – державні підприємства змушені просити милостиню? Чому інші лісгоспи повинні нас утримувати за рахунок своїх зарплат? Мало того, із цієї допомоги нам доводиться ще й податки платити. Виходить, держава нам нічого не дає, та ще й забирає в нас гроші в виді податків. Якщо на Херсонщині, не дай бог, зруйнують штучні ліси, то це матиме для краю непоправні наслідки, розпочнеться рух пісків, пилові бурі та переміщенні пісків на сільськогосподарські землі, область втратить доходи від сільгоспвиробництва», – заявила «Ресурсу» Марія Геод, головний лісничий ДП «Олешківське лісництво».

Чому руйнують лісгоспи

Лісівники впевнені, що травневі пожежі були викликані людським чинником. Люди після відпочинку на природі  не прибирають після себе і не гасять багаття. Деякі  навмисно підпалюють ліс, про що свідчить й характер підпалів. Мотивацію цих осіб пояснити дуже складно. Через вкрай суху і спекотну погоду, а також сильні вітри, вогонь швидко розповсюдився і призвів до сильних пожеж в Олешківському лісництві протягом 27-30 травня. Боротися із вогнем довелося всім лісництвам Херсонщини.

На допомогу прийшли ДСНСУ та Міноборони, які організували штаб з подолання катастрофи. Для боротьби зі стихією було залучено 47 одиниць техніки. Під час гасіння виявилося технічне та кадрове відставання лісгоспів. Рятувальники отримують понад 10 тис. грн та й працюють 3 рази на тиждень, тобто позмінно, тоді як лісові пожежні мають працювати за 4 тис. грн 5 днів на тиждень, працювати у вихідні, коли стається пожежа, і ніхто їх замінити не може.

Пожежні машини рятувальників сучасні і повністю укомплектовані людьми, в той час як пожежникам лісництв доводиться шукати когось на місце бійця машини, всупереч законодавству, оскільки ніхто на таку роботу не йде.

Машини в лісництвах застарілі (найновіша – 2004 року).

Під час пожежі ДСНСники були забезпечені всім необхідним, використовували дрона, який точно визначав місце загоряння і вказував шлях туди пожежним машинам.

Не всі лісництва мають таку техніку. Натомість, мають досвід гасіння лісових пожеж, чого не вистачає ДСНСникам, які працюють, здебільшого, в містах та селах. Так, частина техніки військових та рятувальників була не придатна для роботи в лісі. А скидання з гелікоптера Міноборони 10 тонн води було не тільки не ефективним, але й небезпечним. Під час «бомбардування» вогонь вже погасили, але військові все ж таки вирішили скинути воду. Внаслідок такого «обстрілу» було зламано багато дерев. На щастя, людей у місті «обстрілу» не було, інакше масштаби такого «пожежогасіння» були б більш трагічні. Якби лісівники були забезпечені усім необхідним, то цих помилок можна було б уникнути, а сам вогонь – загасити у зародковому стані.

Держава зекономила б мільярди гривень.


«Нам необхідна нова техніка, телевізійні камери спостереження, дрон, з допомогою якого ми відразу могли б знайти місце займання і загасити його. Дрон вів би за собою пожежну машину і вона відразу б прибувала на місце займання, а не блукала б у квадраті загорання. Колись у нас цю роботу робив вертоліт, але зараз його немає, дрон був би дешевшим, і допоміг би нам у гасінні пожежі не первинному етапі», – зазначила Марина Геод.
Допомогли б лісівникам і автомобілі ГАЗ-66. Тільки вони здатні дістатися до верхівок дерев, тобто здатні гасити пожежу у верхньому шарі лісу. Під час гасіння пожежі їх було всього 3.
Масштабна пожежа, що кілька тижнів тому охопила ліса Херсонщини, завдала жорстокого удару місцевій флорі та фауні. Внаслідок травневого загоряння на Херсонщині було втрачено 5% лісових площ Олешківського лісгоспу. Вогонь зруйнував як нижній, так і верхній шар лісу, перетворивши на попіл все живе. Вогонь став загрозою і навколишнім селам. Прямі витрати і збитки та витрати на ліквідацію пожежі та її наслідків за попередніми розрахунками можуть сягати 200 мільйонів гривень.

Читайте: Рекультивація. Як відновити ліси, зруйновані янтарними вандалами?

І це лише початок літа, тож пожежі можуть повторитися у значно більших масштабах.  Днями горів ліс Голопристанського району, під загрозою інші ліси області.

Водночас, відновлення фінансування лісів у межах 60-85 млн гривень на рік дозволило б мінімізувати цю загрозу, однак уряд діє за принципом – скупий платить двічі.

Хто перетворює країну на Сахару?

Пожежі у травні та червні суттєво підірвали міцність лісів Херсонщини. На відновлення згарищ доведеться витратити кілька років. Подібні «дірки» лісу дають можливість піску наступати на ліс і захоплювати все більше орних площ, викликаючи ерозію.
На даний момент українські землі стрімко втрачають вологу, тоді як степи активно поширюються на Північ зі швидкістю в 100-150 км за 10 років. Кліматична зона північного степу вже досягла Черкаської та Полтавської області, у південному степу ж (Херсонська область) спостерігається опустелювання.

За рівнем вологи в ґрунті південь Херсонщини вже наближається до пустелі Калахарі в Африці. Ситуація наближається до національної катастрофи.

Через відсутність дощу посуха цього року спостерігаються на 25% орних земель країни, врожайність впала вдвічі. Ми ризикуємо цього року отримати дуже поганий врожай. За даними екологів, однією з причин масових посух є стрімка зміна клімату, а також процес опустелювання,  від якого, в свою чергу, може врятувати ліс Півдня.

Уряд «забив» на українські ліси, тому має відповісти за таку нефахову політику, яка призвела до масових посух.

Коментарі
Loading...