Хто з київських пагорбів монотонно заганяє український ліс у “феодальний” стан?

0 92

Наприкінці травня на базі ДП “Іванківське лісове господарство” Київської області відбулася науково-практична конференція Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛР) та Товариства лісівників України, організатором і модератором якої виступив кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції, голова згаданого Товариства Юрій Марчук. ДАЛР представляв заступник голови Володимир Бондар. Запрошеними на дискусію з проблем всихання сосни були депутати ВР України (члени Комітету з питань екологічної політики і природокористування), керівники міжобласних спеціалізованих лісозахисних підприємств, науковці, викладачі Національного університету біоресурсів і природокористування, представники громадськості, ЗМІ.

Мова йшла про те, що проблема всихання соснових лісів з вини шкідників в Україні набула загрозливих масштабів. “Якщо такі патологічні процеси раніше мали місце лише в пристигаючих лісах, то нині інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молодняки. У 2011 р. осередок всихання був зафіксований на Житомирщині, впродовж наступних чотирьох років цей процес просунувся на північний захід України, а 2017 р. відзначився нападом шкідників на соснові бори центральних областей України. Патологічне обстеження соснових насаджень у нинішньому році підтвердило, що вони сохнуть і в зоні лісостепу. Цифри дуже невтішні: площа уражених лісів, підпорядкованих ДАЛР, сягнула 350 тис. га! Оскільки сосняки України становлять до 80% загальних їх площ і більше, за короткий період часу Україна може реально втратити значну їх частину”, — лаконічно висловився про проблему Володимир Бондар.

Він зокрема наголосив, що чинники, які сприяють поширенню верхівкового короїда, — це неспроможність вітчизняної системи оздоровчих заходів лісів; переважне застосування в осередках всихання сосняків вибіркових санітарних рубок з вилученням лише сухостою згідно з чинними Санітарними правилами; неможливість вилучення свіжозаселених шкідниками дерев, які, за чинними правилами, в рубку не відводяться; заборона проведення санітарних рубок у “сезон тиші” (з 1 квітня по 15 червня), коли відбувається інтенсивне розселення короїдів після зимівлі; нестабільне фінансування лісозахисних заходів. За чинними українськими законами, у суцільні санітарні рубки можна відводити лише остаточно знищені шкідником насадження. Втрата сосни як головної породи лісів завдасть державі непередбачених економічних збитків, що можуть обчислюватися десятками мільярдів гривень.

Юрій Марчук: “Українське Полісся з цієї причини щороку втрачає, щонайменше, 100 тис. га рукотворних соснових борів. В Українських Карпатах уражено 220 тис. га смереки. Галузь втрачає понад тисячу гривень на одному кубічному метрі деревини. Після “зони тиші” настане зона “мертвої тиші”, — як це донести до влади? Треба негайно рятувати не те, що всохло, а те, що ще живе. Комахи “привели” до Києва харківський лісостеп, але уряд уперто не помічає цих проблем. Що говорить про боротьбу з усиханням сосни закордонний досвід (щорічно у світі гине до 35 млн. га лісів)? У Німеччині, Польщі та Швеції лісівники випереджають короїдів, не чекають, поки деревина втратить технічні якості. У США давно працює правило фізичної ліквідації осередків усихання. Виробивши гнучке законодавство, Європа не перетворює прийняття важливих рішень стосовно долі лісу на бюрократичну тяганину, як це заведено в Україні”.

На думку вченого, інвазія шкідників може істотно змінити зовнішній вигляд, видовий склад та загальний фізіологічний стан українського лісу, адже короїд стрімко розповсюджується по всьому ареалу поширення сосни в Україні. Доки від Мінприроди України чекають висновків і дій в інтересах збереження природи, доки воно примножує втрати репутації, ліс сохне. Доки українські екологи перевзуваються в усе “європейське”, забувши запитати розмір чобіт, і волають з усіх пилососів та прасок, що український ліс гублять незаконні рубки, — короїд банально знищує ліс. Лісівники й екологи біжать за шкідником і не можуть його наздогнати, — резюмував ініціатор проведення конференції.

Ентомолог, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка: “Україна зіштовхнулася з масштабним екологічним лихом, — гинуть соснові ліси. Цивілізований світ не має вагомих наукових рекомендацій для боротьби зі шкідниками хвойних порід. Немає препаратів, які здатні знищити комах в осередках ураження. Гине стрункий, вічнозелений вид, що пережив юрський період (185 млн років тому) і останній льодовиковий період. Наслідки плачевні і можуть стати трагічними. Короїд — це довершена “біологічна зброя”. Він “працює” швидко — з осені по травень наступного року. Наслідок: дерево мертве. Проблема зріє давно, але вона так і не стала частиною державного порядку денного”.

Учасники заходу впевнені, що процес можна було зупинити давно, але на перешкоді стало Міністерство екології. Згідно з одним із законів Паркінсона, “заява заявника розглядається після його смерті”. Тобто рішення може з’явитися, коли рятувати вже буде нічого. А тим часом у держлісгоспі, де проводився семінар, налічується 200 тис. м куб. сухої сосни на пні, пошкодженої короїдом. На сьогодні, — стверджує директор підприємства Олександр Калапац, — втрати від цього становлять 50%. З цієї деревини, якби її спиляти, ще можна відібрати частину технологічної деревини, середня ціна якої — 500 грн, решта — дрова по 400 грн. за м куб. За кілька тижнів усю уражену деревину буде зарахувати до категорії “дрова”. Елементарні розрахунки свідчать, що, при ціні ділової деревини 1,5 тис. грн., лише одне лісове підприємство України зазнає втрат на сотні мільйонів гривень. Василь Бородавка заявляє, що сьогодні такі “дров’яні склади” розкидані по всьому ареалу сосни в Україні. За найскромнішими підрахунками, тривожна цифра становить, щонайменше, 10 млн м куб. У фіскальному вираженні такий обсяг ділової деревини дорівнює 15 млрд грн!

 

Авторитетна думка провідних вчених-лісівників і експертів світу одностайна: єдиний правильний спосіб запобігти масовому поширенню шкідників — своєчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів. “Вибіркові рубки, що їх проводять після того, як комаха вбила дерево, неефективні. Ми боремося зі шкідником, своєчасно вирубуючи свіжо заселені дерева, інсектициди більше не застосовуються в лісовому господарстві Швеції, феромони використовують лише для моніторингу”, — стверджує шведський професор Ф. Шлиттер.

Українські вчені, які працюють над цими проблемами, пропонують в окремих областях з ураженими сосновими лісами законодавчо впровадити тимчасовий особливий режим лісокористування та лісозахисту. Визнати на законній основі факт, що видалення сухостою не є заходом запобігання поширенню шкідників, бо вони його не заселяють. Для цих областей тимчасово впровадити необхідні зміни в такі законодавчі документи: Санітарні правила в лісах України (постанова №756 від 26.19. 2016р.) щодо граничної повноти насаджень, за якої призначають суцільні санітарні рубки, та їхньої мінімальної площі; Закон України “Про оцінку дії на довкілля” щодо оцінки планової діяльності в лісовому господарстві; Правила поліпшення якісного складу лісів; постанова Кабміну “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” — для встановлення граничних термінів вивезення деревини в лісах, пошкоджених короїдом; Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу” — стосовно виняткового проведення санітарних рубок у лісах, пошкоджених короїдом, у період масового розмноження фауни, з 1 квітня по 15 червня.

Заміна монокультурних лісових насаджень на мішані ліси потребує стабільного фінансування. Тому для створення лісового фонду України необхідно терміново прийняти низку законів: “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” №8239; “Про внесення змін до п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України №8240; “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 р.” №8246; “Про внесення змін до Лісового кодексу України” №8238. Законодавчо визначити цільове спрямування ресурсів Держфонду розвитку лісового господарства, утвореного у складі спецфонду Держбюджету України, на підтримку лісогосподарських підприємств, лісові угіддя яких найбільше постраждали від шкідників, фінансування наукових розробок та інновацій у справі порятунку лісів, фінансування галузі Півдня і Сходу України.

З метою стабілізації фінансування лісозахисних заходів за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств необхідно внести зміни до Податкового кодексу в частині: скасування дивідендів на прибуток цих підприємств; зменшення ПДВ на реалізацію круглих лісоматеріалів до 12—14%; переходу від попневої плати до рентної плати з одного гектара лісу.

З метою забезпечення у 2018 р. вище згаданого особливого режиму лісокористування необхідно розробити і внести зміни до Бюджетного кодексу та Закону “Про Державний бюджет України на 2018 р.”, в яких передбачити: виділення для лісового господарства 120 млн грн, отриманих бюджетом від ліквідації аграрного банку України; виділення 600 млн грн з бюджету для потреб лісового господарства відповідно до указу президента України. Ситуація, що склалася, потребує термінового розгляду і прийняття проекту закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів” №8241 від 5 квітня 2018 р.

Що тут сказати? Настав той фатальний час, коли сама природа нагадала людині про необхідність дотримуватися вічних законів Буття. Ліс, як і людина, має власну долю. Але вона багато в чому залежить від людини. Потрібно зовсім мало: бажання зберегти ліс. У ліс прийшла біда, але проблема впродовж тривалого часу нехтується у високих міністерських коридорах. Складається враження, ніби лісова галузь плутається під ногами черствої влади і на неї банально не звертають уваги. Люди не здатні до діалогу. Держава проти лісу! Це нонсенс!

Сьогодні важко згадати випадок, коли українські чиновники в міністерських кабінетах чимось допомогли лісовій галузі. Ліс для них — швидше, називна функція, ніж реальність. Настав час, коли ми у глобальному масштабі зіштовхнулися з двоєдушністю влади, яка стратегічно й системно робить не те, що говорить, а те, чого зовсім не збирається робити. Плани головного лісового відомства України з порятунку та розвитку лісової галузі цілком можуть бути реалізованими, однак не варто забувати, що багато хороших пропозицій і концепцій надовго залишаються у стінах уряду та Верховної Ради під приводом “доопрацювання”, а деякі не можуть вийти роками чи назавжди покриваються кабінетним пилом.

На захід, який має вирішити долю соснових лісів України чи принаймні хоч якось вплинути на це вирішення, були запрошені п’ятнадцять депутатів ВР України — членів Комітету з питань екологічної політики і природокористування. На жаль, уважили лісівників лише перший заступник голови Комітету Анатолій Дирів та… помічник народного депутата Оксани Білозір — Віктор Симоненко, за що їм учасники конференції подякували.

На порозі масштабної катастрофи українського лісу як ніколи потрібні злагода, порозуміння, соціальний консенсус та спільні дії уряду, профільних міністерств і лісівників у пошуках виходу із загрозливого становища. А тим часом триває нескінченне листування ДАЛР з Мінекології про внесення потрібних поправок до Правил санітарних рубок лісу. Ліс усихає. Усихає щодня, щогодини. Це той випадок, коли природоохоронне законодавство заважає збереженню природи. А природа помилок не прощає. Сьогодні екологи працюють над маніпуляцією з громадською думкою — від підміни понять до зради державних інтересів. Вони становлять крихітну частинку суспільства, але перевага віддається їхньому скигленню. І це скиглення, як виявляється, набагато важливіше й дієвіше, ніж думка лісівників, вчених, громадськості. Настав час закопати іржаву сокиру ненависті цих “природозахисників” і почати будувати нові стосунки.

Хто в цьому винен, тримаючи кістлявою рукою над лісовою галуззю “прапор капітуляції”? Які міністри й міністерства? Хто з київських пагорбів монотонно заганяє український ліс у “феодальний” стан? Хто хронічно ігнорує прохання лісівників, їхнє бажання повернути славу лісовій галузі нашої держави? Запитання не риторичні. Комусь доведеться відповідати.

Джерело: Дзеркало тижня

 

Коментарі
Loading...