“Існує понад 200 видів мутацій коронавірусу. До літа буде ще більше”, – мікробіолог Михайло Тукало

Завдяки коронавірусній кризі, каже академік Михайло Тукало, знаний у світі мікробіолог, директор Інститут молекулярної біології та генетики (ІМБіГ), в Україні стали більше слухати науковців.

Але ще не стали їх чути.

Науку, зокрема і ті її напрямки, які завтра стануть головними для біобезпеки країни, держава майже не фінансує, пише Українська правда.

Історія про те, як ІМБіГ на замовлення Радбезу розробив ПЛР-тести для виявлення коронавірусу, але за два місяці так і не отримав кошти на їх виробництво, – лише один аспект нашої розмови.

Михайло Тукало, мікробіолог, директор Інститут молекулярної біології та генетики, фото Українська правда

Михайло Тукало розмірковує про те, чи довго лютуватиме коронавірус та чому складно розробити вакцину проти нього, а також розповідає про небезпечні генетичні експерименти, які не в силах зупинити світова спільнота і які легко перетворити на біологічну зброю.

– Ваш інститут першим в Україні, ще в січні, розробив та сертифікував ПЛР-тести.

Був указ президента про фінансування виробництва 200 тисяч тестів.

У вас є розуміння, чому інститут досі не отримав держзамовлення?

– МОЗ начебто вважає, що інститут не може впоратися з великим обсягом замовлення. Хоча від березня ми могли б виготовити значно більше, ніж 200 тисяч тестів.

– А чому не дають замовлення на меншу кількість тестів?

– Це означає, що знайшли іншу компанію і не хочуть, щоб інститут склав їй конкуренцію.

– Мова, очевидно, про фірму “Укргентех”, якій держава через благодійний фонд замовила масове виробництво ПЛР-тестів.

Нещодавно Центр громадського здоров’я повідомив, що тести “Укргентеху” не пройшли валідацію.

Утім, невдовзі це звинувачення було знято, оскільки якість тих тест-систем підтвердив Інститут епідеміології та інфекційних хвороб.

Як би ви прокоментували цю ситуацію?

– Я не буду коментувати теми, які не стосуються нашого інституту.

Якщо є кілька національних виробників, то доцільно було б спершу на однакових зразках перевірити тести кожного – от і видно було б, який тест працює краще.

– Зараз ваш інститут виробляє тести?

– Ми виготовили певну кількість тестів і останні півтора місяця перебуваємо, так би мовити, на низькому старті.

Провели підготовку деяких складових тест-систем, а відносно реактивів маємо домовленості з фірмами-постачальниками.

Якщо кошти надійдуть, то за 2 дні ми вже будемо готові до виробництва.

Від початку епідемії до нас зверталися мери міст, серйозні приватні компанії,  зокрема і закордонні, які хотіли укласти договори на постачання ПЛР-тестів.

Маємо 15 заявок. Але ми не можемо відповісти на ці пропозиції через те, що зв’язані зобов’язанням перед державою.

Якщо держзамовлення не буде, укладемо угоди з фірмами, які співпрацюють з інститутом, проконсультуємо їх щодо налагодження виробництва, залучимо до купівлі реактивів, врешті-решт продамо ліцензію.

– Науковці стверджують, що розробити ПЛР-тест під конкретний вірус не є аж такою складною задачею. Це так?

– З наукової точки зору, це справа нескладна. Створення тесту включає віднайдення правильних праймерів (тобто шматочків ДНК) для того вірусу, який ви хочете виявити.

З вірусу ви повинні виокремити найбільш специфічний для цього штаму шматочок і синтезувати відповідну комплементарну ДНК.

Теоретичну частину такого завдання виконують наші студенти на практичних заняттях. Але не все так елементарно, як може здатися.

Німецькі та китайські вчені першими зробили тест-системи для виявлення коронавірусу, вони поспішали і трохи помилилися. На той час існував лише один штам коронавірусу, тож вони проаналізували дуже мало послідовностей.

Перші німецькі та китайські системи сьогодні працюють не дуже якісно – дають багато фальш-позитивних результатів.

Коли наприкінці січня вчені нашого Інституту працювали над власною ПЛР-системою, існувало вже 18 штамів коронавірусу.

Ми ж обрали стратегію, відмінну від тієї, якою пішла більшість країн.

Вони використовують технологію ТагМан – флюоросцентно мітять праймер.

Ми не мітимо флюорисцентно сам праймер, у нашому тесті флюорисцентна мітка потрапляє в ампліфікований продукт, тобто в ДНК, яка нарощується.

Розроблена в ІМБіГ двокрокова система дозволяє виділити ДНК і її додатково аналізувати, тоді як за тагманівської однокрокової технології її не можна виділити.

Першого хворого на коронавірус в Україні виявили завдяки нашій ПЛР-системі. Нам передали ДНК хворого. І наші вчені вирішили перевірити: а це точно вірус, що спричинює COVІD-19, а не якийсь інший?

Отож ми відсеквенували, тобто визначили послідовність нуклеотидів у цьому вірусі – і переконалися: так, це саме вірус SARS CoV-2. Вчені, які працюють за тагманівськими методиками, зробити цього не можуть.

– Отже, ІМБіГ застосовував якісно кращий підхід до розробки тест-системи?

– Не будемо казати “якісно кращий”. Наш метод – якісно інакший. Перевага в тому, що він дешевший і дає можливість точної валідації.

До речі, відтак і Південна Корея пішла подібним шляхом.

Михайло Тукало: За рік-два люди призвичаються до коронавірусу, винайдуть вакцину

– Михайле Арсентійовичу, ви доводили до відома уряду, МОЗ інформацію про переваги системи, розробленої інститутом?

– Намагався. Не певен, що нашу думку хотіли чути.

На превеликий жаль, з науковцями не консультуються, і це дуже шкодить країні. Схоже, ігнорування думки фахівців – типове явище серед вищих державних управлінців.

“Існує понад 200 видів мутацій коронавірусу. До літа буде ще більше”

– У світі говорять про китайський, італійський штам коронавірусу, інші його “версії”. Коронавірус, який прийшов в Україну, вже зазнав мутацій?

– Звичайно!

У перші місяці пандемії вчені припускали, що COVID-19 мутує не дуже швидко, але дотепер у світі виявлено вже понад 200 видів мутацій. А до літа, впевнений, буде значно більше.

– Інститут вивчає, як коронавірус мутує в Україні?

– У середині квітня ми надіслали офіційного листа в ЦГЗ з проханням надати для досліджень десять зразків РНК від інфікованих людей. Йдеться, звісно, не про вірус, а, так би мовити, про його дезактивовану частину.

Невдовзі отримали довгу відповідь з поясненням, що ЦГЗ нема коли цим займатися.

– Це дуже тривала і складна процедура?

– Це кілька хвилин! У пробірку вміщують зразок вірусу, додають реагент, який дезактивує білок, – от і все.

– Без цих знань може так статися, що тести, які Україна закупила на початку пандемії в Китаї, невдовзі будуть непридатними?

– Цілком можливо вони не будуть працювати або показуватимуть неправильні результати.

– А за вашими ПЛР-системами можна буде визначити мутований коронавірус?

– Наші системи дуже легко налаштувати на нову мутацію. Два дні – і маємо нові системи.

Мутацію неодмінно треба відстежувати, адже коронавірус стає не таким агресивним, зате підступнішим: він все більше вражає безсимптомно, але б’є по нервовій та серцево-судинній системі.

Сьогодні телефонував колегам з Каролінського інституту в Швеції. Двоє їхніх співробітників раптово занедужали – в одного відняло ноги, в іншої потьмарилася свідомість. Протестували – виявилося, обоє інфіковані коронавірусом.

Це, нагадаю, в країні, яка не запроваджувала карантин тому, що не мала десятків тисяч хворих з типовими симптомами коронавірусу.

– Такий результат мутації?

– По-перше, це може бути дія мутованого коронавірусу, а по-друге, кілька місяців тому людство мало знало про цей вірус.

Не виключено, що й раніше він так діяв на людей, проте хворих з такими симптомами не перевіряли, бо вважали, що коронавірус уражає переважно легені.

“В країні повинна бути хоча б одна потужна генетично-інформаційна лабораторія”

– На вашу думку, коронавірус – рукотворний?

– Відсотків на 90 я певен, що так.

– Як ви гадаєте, коронавірус – це назавжди? Коли людство скине маски?

– Думаю, буде, як з грипом – за рік-два люди призвичаються до цього вірусу, винайдуть вакцину.

Припускаю, що 30% населення вже безсимптомно перехворіли. Схоже, перехворіємо всі.

– Світ змінився і вже не буде таким, як був. Це твердження відповідає дійсності з точки зору молекулярного біолога?

– Казати “все пропало” не варто.

До слова, нинішня пандемія не є несподіванкою. Вчені її передбачали, лиш не знали, з якою швидкістю вірус розповсюджуватиметься.

Протягом десятиліть українській владі втовкмачують: гроші треба вкладати в науку, медицину та освіту. Сьогодні до цієї тези можна дописати: якщо хочете жити – треба вкладати в науку.

В Україні давно треба створити центр з вивчення патогенів людей і тварин. Єдиний центр, де би працювали кращі фахівці різних інститутів – молекулярні біологи, вірусологи, генетики, імунологи.

Його можна було би організувати на базі нашого Інституту.

Важливо, що в країні є чимало “музеїв” – у Харкові, Одесі, Львові, Києві. “Музеями” ми називаємо зібрання зразків страшних патогенних вірусів і бактерій.

Власне, це музеї згубних вірусів, деякі зразки датовані ще кінцем ХІХ століття, і вони стали би в нагоді для боротьби з новітніми вірусами.

У 2018 році Інститут став лауреатом премії Scopus Awards Ukraine у номінації “Медичні науки”. На фото Михайло Тукало з колегами

В країні ще є золотий кадровий потенціал, який варто використовувати на повну потужність, адже виникають нові й нові біологічні загрози, порівняно з якими коронавірус видається зовсім не страшним.

– Біологічна зброя?

– Так, причому мало контрольована.

Минулого року я був членом делегації від України на міжнародній конференції в Женеві з нерозповсюдження біологічної та хімічної зброї. Там найбільші дискусії точилися навколо методів легкого редагування генома з використанням CRISPR технологій.

Ідея CRISPR полягає в тому, що можна запустити РНК, яка може вбити (або змінити) певний ген у ДНК конкретної живої істоти, зокрема й людини.

Нагадаю, що в людей є дві алелі гена. Якщо одну знищити – працює та, що лишилася.

Так от, з використанням CRISPR розроблено також метод, за допомогою якого можна вбити відразу обидві алелі.

Систему випробували на малярійних комарах: стерилізували самок, пригнітивши обидві алелі, в результаті через 5-7 поколінь загинула вся популяція.

Це вже катастрофа, адже аналогічні методи можна застосувати як до комах, так і до людей.

Причому ця технологія не потребує серйозного обладнання, а складові для CRISPR-редагування виготовляють численні компанії, тобто їх можна легко придбати.

У світі є десятки лабораторій, які працюють з редагуванням геному (в тому числі й геному людини) – у США, Великій Британії, Китаї, Росії.

І всі вони закриті. ООН неспроможна встановити правила гри у царині генетичних експериментів.

Це, власне, і є відповідь на ваше питання: чи змінився світ?

Так, змінився. І стрімко змінюватиметься надалі. Від глобалізації людство переходить до регіоналізації й навіть до ізоляціонізму. І у цьому новому світі кожна країна захищатиметься самотужки, ніхто нам не допоможе.

Для того, щоб захистити себе від подібних загроз, держава повинна мати хоча б одну потужну генетично-інформаційну лабораторію. Хоча на країну з 40-мільйонним населенням однієї лабораторії замало.

За підсумками Женевської конференції я писав доповідну уряду: давайте ж почнемо захищатися.

– Була якась реакція на вашу доповідь?

– Не було.

“Державного фінансування не вистачає навіть на зарплатню вченим”

– Розкажіть, над якими дослідженнями працюють вчені ІМБіГ.

– Попри спокуси кинутися в прикладну науку, ми намагаємося витримувати баланс між нею та фундаментальними дослідженнями.

Адже тільки ви занурюєтеся в прикладні речі, то не встигаєте за швидким розвитком науки, моментально відстаєте методологічно, ідейно.

Умовно кажучи, ви продовжуєте забивати цвяхи там, де вони перестали бути потрібними.

Бразилія, Індія, Аргентина – країни, які визначили пріоритет прикладної науки над фундаментальною, отримали швидкі вигоди і користь, однак невдовзі почали відставати.

У нашому Інституті є кілька відділів, які працюють над створенням ліків, зокрема, проти ішемічної хвороби та раку.

Є відділи, які спеціалізуються на стовбурових клітинах – це фантастична перспектива для людства.

Михайло Тукало: Експериментальна наука – дороге задоволення

Я сам 15 років працював у білому халаті в кращій лабораторії Європи – в департаменті Європейської молекулярно-біологічної лабораторії в м. Гренобль.

Ця лабораторія ЄС має безрозмірний бюджет. Ми працювали з ферментами, задіяними в біосинтезі білка, і виникла ідея використовувати їх як мішені для розробки ліків.

Після повернення до Києва я продовжив цю справу тут. Разом з відділом біомедичної хімії (керівник Сергій Ярмолюк) ми розробили нові антибіотики проти туберкульозу. Інститут і зараз працює над новітніми антибіотиками.

Сьогодні ІМБіГ націлений на проблему персоналізованої медицини. Це дуже важлива ідея, яку починають втілювати в США, Німеччині, Ізраїлі.

Вона виходить з того, що кожен індивідум має різний метаболізм, в кожної людини білки та ферменти експресуються по-різному, отож, грубо кажучи, даючи однакові пігулки від однієї і тієї ж хвороби мені та вам, можна не досягнути бажаного результату.

Наші науковці вивчають механізми, що допоможуть виявити, є в людини хвороба чи немає, а якщо є, то на якій стадії. Ми плануємо і розробити тест-системи, і визначити індивідуальні підходи до лікування різних важких недуг.

Такою буде медицина ХХІ століття. І ми б хотіли, щоб наша країна ввійшла в епоху персоналізованої медицини у всеозброєнні.

Для таких досліджень у нашому Інституті є базис, глибоке розуміння проблеми і є кадровий потенціал.

– Але, як і в усіх державних науково-дослідних установ, немає коштів, так? Який бюджет ІМБіГ і на що вам його вистачає?

– На рік держава виділяє нам приблизно 28 млн гривень. Це при тому, що Інститут – один з передових в системі НАНУ.

Цих коштів вистачає на 87% зарплатні співробітникам. Співробітників у нас 300.

Про оплату комунальних послуг, реактиви, наукове обладнання не йдеться. Одна лише “комуналка” на рік тягне 8 млн гривень.

 І як ви “латаєте дірки”?

– Ці 8 мільйонів отримуємо з оренди непрацюючого корпусу та складських приміщень.

А зарплатну діру закриваємо за рахунок грантів. З цих же грантів закуповуємо реактиви, обладнання тощо.

Експериментальна наука – дороге задоволення. Наші можновладці, на жаль, не розуміють цього. Якби інститут мав хоч утричі більше фінансування, ми могли б дуже багато зробити.

Коментарі
Loading...