Лайк – пліткам, репост – брехні

Фейки стали потужною інформаційною зброєю нового часу, а ми їх заручниками тому що бездумно розповсюджуємо неперевірені факти, вражаючі фото і відео, створюємо панічні настрої, тим самим досягаємо мети авторів фейку, пише Ресурс.

Відтепер непотрібно вигадувати щось складне в боротьбі із конкурентами по бізнесу, політиці, у розхитуванні  думки суспільства і соціально-політичних ситуацій в країнах. Нині створити брехню легко, миттєво охопивши велику аудиторію з допомогою соцмереж, підготувати родючий ґрунт для невпевненості, страху, агресії і протистояння.

А далі наш бездумний лайк-репост і недостовірний фактаж,  думку, яку потрібно нав’язати — готові до споживання.

Гумор в нашому житті - смійтеся на здоров'я! - Сміх - кращі ліки: у мережі публікують анекдоти та карикатури про коронавірус

Технологія створення такої інформації небезпечна тим,  що не потребує спеціальних знань та доступна для застосування першому-ліпшому користувачеві соцмереж.

Німецький експерт із ІТ-технологій Хао Лі  висловився, що технологія фейків є “значно складною і ширшою технологією за маніпуляцію інформацією.”  Технологія “глибинних фейків” із застосуванням  цифрових можливостей стає все більш загрозливою проблемою.

Створена не заради розваги, вона здатна перетворитись на серйозну зброю масового ураження свідомості.

Коли говорити про фейк по-українськи щодо тем в природоохоронній сфері,  відразу “спливає” фото вагонів з деревиною та провокативні підписи під ними. Воно стало фаворитом не тільки юзерів-всепропальщиків. Його, на жаль, розповсюджували й більш досвідчені — журналісти.

Ліс вивозять вагонами: українців обурили викривальні кадри (ВІДЕО ...

Фото лисих Карпат, яке виявилось зображенням Румунських Карпат, джерело Mikadun.

Ви думаєте, що це також Україна, а насправді це Староботянська долина  у Словаччині, а фото із статті словацького еколога Мілана Барлога, джерело: https://barlog.blog.sme.sk/c/233625/Starobocianska-dolina.html

Карпати

Ось це фото люструвало недостовірну інформацію про мисливську галузь і чисельність диких тварин в Україні. Насправді взяте з російського видання “Новая газета”. Дійсно, “какая разница”.

Звісно, неможливо не згадати сумнозвісну, масштабну фальсифікацію про стан лісів країни та експорт деревини у вигляді звіту Earthsight.

Дані  досліджень виявилися підробкою, але тоді у “британський” звіт повірила  аудиторія з числа не дуже обізнаних читачів, а  також ті, кому вигідно було замовити і розпосюдити брехливу інформацію з багатьох, в тому числі і політичних, причин. 

Схоже, ера нових фейків про “вирубаний вщент український ліс” і “розпродані Карпати” знову має замовника.

Читайте також: Фейкові фото про вирубки в Українських Карпатах

Українська аудиторія ніби вже більш обізнана та випробувана фейками, але, все ж таки, у багатьох рука таки тягнеться бездумно запостити нісенітницю. Підкріплюється ця маячня особливими, загадковими, а насправді неперевіреними,  часто вигаданими  “фактами”. Але усе можна первірити, якщо захотіти.

Це недавнє фейкове фото, яке активно шириться  соцмережами із закликом “рятувати країну”. Яким чином “рятувати” і від чого саме, “диванні експерти” або проплачені “активісти” не знають.

Світлина від Аурики Малиновської.

Виявляється, це  фото  найбільшого складу деревини, який  утворився  після  нищівного урагану Гудрун, який завдав збитків Швеції і Данії у  2005-му році.

2

3

 Деревину розмістили на території недіючого аеродрому у Швеції.

Таким чином утворилося найбільше сховище пиломатеріалів в світі — 2,5 км в довжину, 13 метрів у висоту, 75000000 кубометрів деревини.

4

Пандемія коронавірусу в світі стала також привабливою темою для фейків. Безперечно, російські ЗМІ у перших рядах, але і українські не пасуть задніх, бо просто цитують російські фейки.

Ось деякі з них: “Вночі вертольоти розпилять ліки з неба”, “Коронавірус, що спричинив пандемію, потрапив в Китай зі США”, “Медсестри “дякують” Порошенку за браковані захисні халати”, “Коронавірус-  наймасштабніший обман століття”, “В Італії від коронавірусу померли тільки 3 людей, вакцина не потрібна”, “ВООЗ визнала самоізоляцію громадян марною в боротьбі з COVID-19” тощо.
З останніх “США признали существование биолабораторий в Украине, а потом удалили признание” — першоджерело російського походження, проте це не завадило  телеканалу “1+1” “подарувати”  українським глядачам цю чергову сенсацію.
 “StopFake” виявив, що посольство США в Україні дійсно відреагувало на заяву проросійських опозиційних політиків. Але в опублікованому на сайті посольства 22 квітня тексті немає нічого схожого на визнання існування американських військових лабораторій в Україні. Ось цитата:

«Посольство США хотіло би прояснити ситуацію в зв’язку з поширенням в деяких колах України дезінформації, що дзеркально відображає російську дезінформацію, яка стосується сильного американо-українського партнерства у сфері зниження біологічних загроз.

Тут, в Україні, програма Міністерства оборони США «Зниження біологічної загрози» співпрацює з українським урядом з метою створення безпечних сховищ патогенів і токсинів, що викликають занепокоєння з точки зору безпеки, на українських державних об’єктах, що дасть змогу проводити мирні дослідження і розробляти вакцини. Ми також працюємо з нашими українськими партнерами для того, щоб забезпечити Україні можливість виявляти і повідомляти про спалахи, викликані небезпечними патогенами, перш ніж вони стануть загрожувати безпеці або стабільності.

Наші спільні зусилля допомагають гарантувати, що небезпечні патогенні мікроорганізми не потраплять в чужі руки. Ми пишаємося співпрацею з Міністерством охорони здоров’я, Державною службою безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів, Національною академією аграрних наук і Міністерством оборони України, завдяки якому всі ми опиняємося у великій безпеці».

Різноманітні фейки з посиланнями на публічних осіб, авторитетні цитати, підкріплені “фотофактами” настільки швидко вбудувалися і заполонили інтернет-мережі, що важко відрізнити правду від брехні. За даними Генсека ООН  Антоніо Гуттереша, 40 % брехливих повідомлень про COVID-19 в соцмережах публікували боти.

Щоб не попасти на дезінформаційний гачок, слід перевіряти сайти-першоджерела, сторінки авторів інформації. Сторінки ботів, як правило, містять багато репостів, в них немає власних дописів. Також ви не знайдете на штучно створеній сторінці особистої інформації, або ж вона буде недостовірною, як і відсутня активність або комунікація з іншими людьми. Фото профіля у вигляді картинки або групове фото. Скептичне ставлення мають викликати сайти з  великою кількістю дешевої реклами та провокаційними, істерично-лякливих заголовками, підозрілою є відсутність посилань на джерело. Звертайте увагу на дату публікації, її теж полюбляють маніпулятори старими фейками. Достовірність фото завжди можна перевірити з допомогою сервісу Gooogle-зображення: нерідко воно взагалі не стосується інформації або має ознаки монтажу. Словом, не давайте себе обдурити, не піддавайтеся стадному інстинкту  лайкати і постити все, що заманеться. Можливо наступне відео щодо теми фейків стане вам у пригоді.

Коментарі
Loading...