Лісівники проти лісової мафії: хто кого?

0 4,349

Скандальне розслідування компанії Earthsight дивним чином збігається із запровадженням мораторію на експорт необроблених деревоматеріалів. Закон загалом був ухвалений 3 липня, однак 23 липня президент наклав на нього вето, відправивши його на доопрацювання, оскільки, на його думку, він має усунути лобістські схеми, які порушують умови ЗВТ з ЄС, пише Ресурс.  Водночас, як зазначив глава держави, він підтримує посилення кримінальної відповідальності за незаконний експорт необробленого лісу.

Жорстока боротьба за експорт

Основною причиною вето був додаток до закону, який забороняє експорт паливної деревини. На думку авторів поправки (яка співпадає по часу із «розслідуванням» Earthsight), під виглядом паливної деревини в Європу начебто вивозиться необроблений ліс-кругляк, на експорт якого вже понад рік діє мораторій.

За словами представників лісгоспів, за кордон вивозять не кругляк, а колоті дрова та їхні похідні: щепа, пелети та інші суміжні матеріали. Отже, ця деревина обробляється, бо навіть промислова заготівля дров вимагає наявності недешевих дровоколів та належної організації виробництва. Тільки на Закарпатті в цій сфері працює до півтисячі людей. Так дія цієї поправки може загубити діяльність тих лісопилень, призначення яких – виробництво експортної паливної деревини. Внутрішній ринок споживає менше половини виробництва в Україні. Тому є реальна загроза, що через заборону паливної деревини частина лісопилок збанкрутує, а ринок деревини обвалиться.

 

Варто нагадати, що саме паливна українська деревина була об’єктом розслідування британської контори Earthsight, яка намагалася подати це громадськості, як незаконно зрубаний і вивезений ліс.

Казус щодо тлумачення «необробленої» деревини часто виникає через різну систему розмитнення в Україні та ЄС.

«Європа має 4 класи якості деревини. А ми маємо 3. І під клас «Д» не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Я можу сказати точно, що ніхто ділового лісу, системно маю на увазі, під кодом відповідної класифікації не вивозить, це нонсенс. В таких великих об’ємах це неможливо. Це не голка, щоб її вивезти в один момент. Якщо є співпадіння з кодами класифікації, то це питання можна вирішити, але це не діловий ліс, не фанерна сировина, не високоякісні сортаменти лісові. Це визнається низькоякісним сортаментом, який в Україні не переробляється. Тому вони підходять у нас під класифікацію дров паливних. Таке визначення радянського ГОСТу, за яким до сьогоднішнього часу ми живемо, на жаль, але це – правда. Якщо воно визначається цим ГОСТом, то скажіть, будь ласка, дрова паливні в Україні, які йдуть на плиту і йдуть на щепу на внутрішньому виробництві це нормально, а ті ж самі дрова паливні, які йдуть на виробництво щепи на експорт (за умови, що сюди заходить валюта, а підприємство офіційно експортує), то це викликає сумнів і таку реакцію, що ліс вивозять на експорт. Підприємства лісової галузі системно діловий ліс не вивозили й не експортували, навіть економічних умов до цього немає. Наші підприємства експортували ту сировину, яка підходить під класифікацію дров’яної сировини, і яка в Україні не переробляється, переробки, як такої в Україні немає. Тому вона вивозилася на експорт, отримувалася валюта, яка йшла на розвиток цих підприємств. І це нормально в кожній країні, якщо це не порушує законодавство. Наскільки мені відомо, це законодавство не порушує», – зазначив в інтерв’ю луцькому телеканалу заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.

Кому вигідно?

Оскільки в Україні немає досі галузі переробки цієї деревини, то, у разі повної заборони на експорт «паливної деревини», лісгоспи будуть змушені працювати на склад і, невдовзі, зовсім зупинять виробництво, бо не матимуть сфери збуту в Україні.
Натомість, після того, як лісгоспи збанкрутують, їхнє місце займуть приватники, які вже давно налагодили схеми контрабанди лісу. Саме ці «контори» давно постачають кругляк на Захід, де його обробляють десятки заводів-пререробників.

Так, британська організація свідомо чи ні допомагає нелегальній вирубці та контрабанді лісу. У своєму розслідуванні автори доповіді підтвердили, що, їх це питання мало цікавить, оскільки, мовляв, масштаби нелегальної вирубки браконьєрів-приватників незначні. Відтак, вони переклали всю вину на державні лісгоспи, які насправді дотримуються певного порядку щодо експлуатації лісів.

Лісів, підпорядкованих Держлісагентству 73% (7,6 млн га), 13% перебувають у комунальній власності, Міноборони – 1%, без власників – 7% лісів, інші форми власності – 6%. На відміну від лісів, що належать державі, вирубку дерев тут ніхто не контролює. І ця деревина стає об’єктом скандалів. Деревину вивозять навіть із зони АТО для експорту в Румунію. На відміну від лісгоспів, нові дерева тут ніхто не висаджує, тому ліси активно знищують руками приватників та безгосподарних чиновників.

Ліси, якими опікується Держлісагентство, мають тенденцію до зростання. Нові ліси активно висаджують, а санітарні вирубки здійснюють там, де потрібно негайно рятувати ліс від шкідників та подальшого всихання.

«Різко впав рівень ґрунтових вод, різко почала сохнути сосна, а ялини сохнуть в Карпатах вже понад 10 років. Сосна потребує заміни, бо вона росла на букових територіях. Колись Австрія посадила для целюлози, але зараз треба її прибирати, бо вона сохне. Коли її прибирають – це ті санітарні рубки, про які зараз говорять, що там, начебто, є порушення. Якщо є порушення – то які питання, заміряли площу, заміряли ліс зробили висновки… … Зараз дуже легко працює Лісовий кодекс – зрубав, продав – заробив гроші, посадив дерево, якщо не посадив – кримінальна відповідальність. Питання в іншому – ми хочемо розширити площі лісів. Україна – розпахана країна, у нас 33 млн га сільгоспземель. Треба збільшувати площі лісів, але, як це робити, за які гроші, це треба розписати в програмі», – зазначив в ефірі «5 каналу» Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.

Мета – концесія та масова вирубка

«Раптове» розслідування Earthsight збігається з ініціативами тих бізнес-кіл в Україні, які прагнуть контролювати ринок деревини та експорт його з України. Недарма, британська організація намагається звести наклеп як на лісгоспи, так і на європейські митні органи, а також легальних споживачів деревини. Наприклад, «розслідувачі» заявляють, що «нелегальну» деревину з України використовує компанія «IKEA», яка контролює нині 1% ринку світової деревини і принципово не платить хабарів, до того ж не працює із сумнівними постачальниками.

Оголошений у 2018 році вихід компанії «IKEA» на український ринок може завадити іншим гравцям ринку, які заробили чималі гроші на переробці контрабандного лісу з України. «IKEA» стане потужним споживачем українського лісу, купуючи його офіційно в лісгоспів та переробників, сплачуючи високу ціну за цю продукцію. Це ламає контрабандні схеми багатьох компаній, які мріють перетворити ліси на об’єкт розкрадання шляхом передачі в концесію.

Дискредитація лісгоспів має на меті не захист українських лісів, а їхнє остаточне знищення під виглядом передачі в «ефективні приватні руки». «Прихватизатори» з одного боку всіляко дискредитують галузь, розповідаючи байки про безконтрольні рубки лісгоспами, а з іншого – продовжують “душити” лісогосподарства. Основним критиком лісгоспів виступає уряд, який палець об палець не вдарив для того, щоб допомогти галузі. Вже третій рік поспіль лісгоспи не отримують фінансування на відновлення лісів та ведення господарства.

Метою цього саботажу є повне знищення лісогосподарств. Але, попри фінансову скруту, лісівники виживають, даючи життя молодим лісам, відновлюють і зберігають екологічний і економічний ресурс нашої країни. При цьому, можновладці чомусь вважають гідною справою оббрехати цілу галузь, завдати удару репутації лісівників, висвітлюючи їх, як браконьєрів. Між тим, реальні браконьєри   очікують, давно і зручно примостившись у депутатських та урядових кріслах.

Коментарі
Loading...