Масштаби проблеми з короїдом величезні – білоруські лісівники

0 634

Здорові, на перший погляд, але вже втрачені гектари соснових лісів,  пошкоджених короїдом — це проблема національного масштабу, пише Ресурс . І не тільки у нашій країні. Але це не заспокоює. Втрати збільшуються такими темпами не через безпорадність  лісівників, а через те, що у нас  долю лісу вирішують усі:  надто багато  “знавців”, захисників і просто шанувальників природи. Вони  роздмухують проблему, але лише з вигідного їм ракурсу. Але не може бути  дієвої допомоги там, де немає фахового підходу, де не чують спеціалістів і науковців, де відкидають досвід, європейську і світову статистику проблеми. У сусідній Білорусі  трохи інакше: там намагаються не втратити час і довіритися лісівникам.  Як і хто там вирішує проблему із всиханням лісів, розповідає  білоруське видання МЛИН.BY.

– Вирубувати на вигляд здорові дерева нам доводиться через масове поширення стовбурових шкідників – верхівкового і шестизубчатого короїдів, які атакували соснові насадження в багатьох лісгоспах області, – розповів генеральний директор Мінського ГПЛХО Сергій Матюшевскій.

Цей вид шкідників завжди жив в природі, але невеликими популяціями. А за останні роки його чисельність зросла до критичної величини. Можливо, цьому посприяв ряд погодно-кліматичних факторів, а також несприятливі природні явища – буреломи, сніголоми … І якщо раніше жуки-короїди заселяли тільки пошкоджені дерева, то зараз вони атакують життєздатні насадження. Тільки уявіть: на одне здорове дерево одночасно намагаються заселитися більше тисячі комах. Витримати їх нашестя за нинішніх погодних умовах сосна не здатна. Короїд приносить з собою патоген – гриби, які закупорюють смоляні ходи, зупиняють в вершинної частини сокорух. Поки що єдиний ефективний засіб боротьби з короїдом як в нашій країні, так і за кордоном – вирубка пошкоджених ділянок лісу і спалювання залишків рубки.

– Виявити заселені короїдом дерева дуже непросто, – зазначає генеральний директор Мінського ГПЛХО. – Але ми використовуємо всі методи, в тому числі авіацію МНС. Також моніторимо ситуацію за допомогою квадрокоптерів, які є в багатьох лісгоспах. Окремі лісогосподарські установи оплачують послуги автожирів. Крім того, лісгоспи активно використовують феромонні пастки, тобто кожні 10 днів підраховують кількість жуків, які злетілися на феромон. За попередніми обліками, чисельність короїдів справді загрозлива, а спекотна і суха погода тільки сприяє збільшенню площ, пошкоджених цим видом шкідників. Масштаби проблеми величезні. Самець жука верхівкового короїда запліднює від 6 до 12 самок, кожна з яких потім відкладає до 20 яєць, а протягом сезону цей вид шкідників може утворювати три покоління. Ми поки боремося з першим, яке вивелося навесні.

Чому дуже важливо вчасно виявити жука-короеда?
Проникаючи в стовбур дерева, він пошкоджує його шари, що в кінцевому результаті впливає на якість деревини. Нормальну дошку або меблеву заготовку з неї вже не зробиш. Її зможуть використовувати тільки в якості технологічної сировини для виготовлення тріски, деревної плити, целюлози. У зв’язку з цим дуже важливо не упустити терміни заготівлі, вивезення та переробки деревини.
Ще одним небезпечним шкідником є короїд-друкар. Він атакує ялинові насадження. Але площі пошкоджених дерев тут значно менші, ніж по сосняку. Проте в цьому році на облік поставлено 3800 га лісу.

Хвилює громадян і таке питання: чому не вирубують всохлі дерева? Відповідь проста: насадження, які вже відпрацьовані шкідником, не становлять небезпеки. Жука в них більше немає, отже, розвитку популяції не відбувається. За словами Сергія Матюшевського, буде краще, якщо ці дерева постоять до осені на корені і будуть зрубані до опалювального сезону. Зараз головне завдання – прибрати дерева, заселені шкідником, пустити їх в переробку і утилізувати порубкові залишки.

Додатково

За минулий рік під суцільні санітарні рубки охопили близько 4,5 тис. га соснового лісу, а загальні пошкодження зафіксовані на площі близько 20 тисяч га.

У найбільших обсягах пошкоджені сосняки у південній частині Мінщини: в Старобінський, Любанський, Стародорожском, Слуцькому і Клецькому лісгоспах. Стали з’являтися ознаки пошкодження і в центральній частині області – Столбцьовському, Березинськом, Крупському та інших лісгоспах.

Коментарі
Loading...