Надайте лісівнику право захищати ліс

0 54

Проблеми українського лісу на вустах у кожного: ліс старіє, його безсистемно вирізують

Долею лісу займаються і Верховна Рада, і Кабмін, бізнес-спільнота і місцеві громади. Але з року в рік ніяк на дійдуть згоди щодо механізмів функціонування ринку лісу і його відновлення, тобто, як в байці, віз і нині там.

Одна з недавніх спроб, покликаних врятувати зелені легені України – законопроект №5495 Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів, вже пройшов перше читання.

Головні тези законопроекту №5495:

– ввести обмеження на внутрішнє споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів (УКТ ЗЕД 4403) в 20 млн куб.м;

ввести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення в частині незаконного експорту по УКТ 4403;

– збільшити штрафи за незаконну рубку, перевезення та зберігання (з 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів для пересічних громадян і з 15 до 30 н.м. для посадових осіб) тощо.

На жаль, запропоновані механізми посилення відповідальності за браконьєрську рубку і експорт лісу недієздатні.

Наприклад, цифра в 20 млн куб.м, якою має обмежуватися споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів. По-перше, такий обсяг в Україні рубали дуже давно. За даними державної статистики, в 2017 році при загальному обсязі заготівлі ліквідної деревини в 18,9 млн куб.м саме ділової деревини (підпадає під код УКТ ЗЕД 4403) заготовлено всього 7,3 млн куб.м. Тобто в законопроекті запропоновано зафіксувати максимальний поріг в 2,5 рази більше, ніж чинний, що, на нашу думку, не сприяє належному збереженню українських лісів і обмеженню внутрішнього споживання. По-друге, автори законопроекту не обґрунтовують, яким чином будь-яке обмеження внутрішнього споживання деревини може вплинути на вирішення проблеми незаконних рубок. Необхідно фінансово-економічне обґрунтування такого заходу, зокрема, з балансом відповідної продукції, оцінками комплексного впливу внесеної пропозиції на ємність її ринку, змінами цінової пропозиції на відповідну продукцію і вироби з неї, ймовірний дефіцит продукції і його наслідки для суміжних галузей, зростання потреби в імпорті та, відповідно, в іноземній валюті тощо.

Вирішити проблему незаконних рубок без посилення відповідальності неможливо. Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 2011 і передбачити відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД).

Але за даними державної статистики, в 2017 році через митний кордон лісоматеріали за кодом 4403 не експортували, а обмежень в інших товарних категоріях не існує.

Щодо адміністративної відповідальності, то законопроектом № 5495 пропонується внести зміни в ст. 65: штрафи накладати не тільки за незаконну порубку, а й за перевезення, зберігання і збут такої деревини, а також збільшити розмір санкцій для пересічних громадян – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Але, навіть збільшений розмір санкцій не відповідає масштабам збитку. До того ж, як не дивно, для посадових осіб цей законопроект пропонує знизити відповідальність, що є порушенням логіки законопроекту. Внесення змін до ст. 65 (додаток положень щодо перевезення і зберігання незаконно порубаних дерев) фактично повторює положення ст. 164 Порушення порядку провадження господарської діяльності, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої. При такому дублюванні зменшуються можливі штрафи для посадових осіб в 67 разів.

Як, за яких умов система захисту лісу від незаконних рубок може заробити? Адміністративні штрафи треба суттєво, в десятки разів, збільшити. Необхідна, як і пропонується в законопроекті №5495 і кримінальна відповідальність: але не на митному кордоні, а на найпершому етапі. Браконьєрів треба зупиняти при спробах незаконної рубки лісу. Прийнятий законопроект досягає зворотньої мети – він робить поблажки для переробників незаконно вирубаного дерева, знижуючи їм штрафи. Тобто прийняття закону фактично сприятиме незаконній вирубці та продажу деревини. За даними Світового банку в Україні купили деревини на мільйон кубометрів менше, ніж продали пиломатеріалів – тобто, переробники деревини системно купують дерево без документів, дерево, яке зрубали незаконно, і не несуть за це ніякої відповідальності.

А головне – санкції щодо браконьєрів повинні стати дієвими, а не формальними, як зараз. Наприклад, згідно статистичних даних Генеральної прокуратури України було скоєно 2001 злочин, передбачений статтею 246 КК. Однак тільки по 177 (8,8%) вручено підозра, 164 (8,1%) передано в суд з обвинувальним актом. Що є причиною “неефективності”? Чи не норма законодавства, а пасивність і нездатність правоохоронних органів в боротьбі з відповідними правопорушеннями. Тому просте посилення санкцій не може дати позитивних результатів.

Жоден законопроект по лісу не запрацює поки в законодавстві не буде сформований єдиний підхід до визначення понять “лісоматеріалів необроблених”, “пиломатеріалів”, “лісоматеріалів круглих” тощо, які можуть підпадати під застосування коду УКТ ЗЕД 4403. Поки існує різниця в Податковому кодексі, державних стандартах і підзаконних актах, в деяких випадках і пояснює факти, коли ділову деревину продають як “дрова”.

Ще один нагальне питання – необхідно ввести, нарешті,  електронний облік лісу. Вартість розробки і запуску такого запобіжника – кілька мільйонів гривень, не більше 0,1% від вартості продукції. Але в рішенні цього питання, знову ж таки, немає спільної позиції профільних відомств.

Все лісоматеріали – для потреб чи внутрішнього ринку або на експорт – повинні реалізовуватися через аукціони. Але сьогодні наказ Державного комітету лісового господарства України “Про вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини” від 19.02.2007 № 42 (на підставі якого здійснюється реалізація необробленої деревини) визнаний незаконним і недійсним Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/18026/17. В державі створено правовий вакуум щодо регулювання питання продажу необробленої деревини та контролю за її реалізацією. Потрібні нові законодавчо закріплені правила внутрішньої торгівлі, з прозорими нормами доступу до всіх категорій лісокористувачів до різних видів деревини. Якщо бізнесмен хоче купити деревину, він повинен розуміти, які кроки треба зробити, які документи підготувати. Такі аукціони можуть бути організовані на різних майданчиках, головне – незмінні і зрозумілі ринку правила.

Ринок чекає саме відкритості всієї інформації: за обсягами рубки, за планами і правилами продажу на аукціонах. Ми аналізували практику держав: успішно захищають свої ліси – Китай, Індія, Фінляндія. Всі вони системно регулюють доступ до ресурсу. Такі методи захищають внутрішнього виробника і створюють умови для приходу великих інвестицій. Саме такий підхід і ми пропонуємо.

Думки, висловлені в цій публікації, є, винятково, точкою зору автора і не обов’язково відображають погляди Представництва Європейського Союзу в Україні.

Джерело: Новое время

Коментарі
Loading...