Пасічники: Отруєння бджіл призвело до національної катастрофи

0 596

В Україні відбувається масове отруєння бджіл, яке перетворилася на справжню пошесть. Масштаби отруєння б’ють рекорди. Якщо торік фіксували лише кілька фактів, то цьогоріч загуло вже кілька тисяч сімей. Отруєння охопило всі області країни. У пошесті звинувачують фермерів, які обробляють свої поля хімікатами, а також владу, яка допустила ввіз неякісних інсектицидів.
На запитання «Ресурсу» відповіла виконавчий директор Спілки Пасічників України Тетяна Сушко.

Як ви оцінюєте масштаб ситуації?
Такого масштабу випадків отруєння не бувало. У попередньому році було 5-6 випадків отруєння бджіл. Масового масштабу, щоб отруєннями була вражена вся Україна, а зараз немає жодної області, де немає  ураження від  отруєння, такого ще не було. Є випадки масового отруєння. Наприклад, це Дніпропетровська область, Криворізький район. Там справжня екологічна катастрофа. Біля 15 тисяч бджіл померло, і отруйна речовина досі діє.

Фото сайту Бджільництво України

Чи є загроза, що ареал отруєння розшириться?

Ареал буде розширюватися, доки митниця не встановить жорсткий контроль над імпортом хімічних препаратів. Я думаю, що деякі непорядні аграрії закупили значну кількість подібних препаратів, рівень отруєння напевно буде рости, і зупинятися найближчим часом навряд чи буде. Отже, ситуація критична, нам кожен день дзвонять із різних областей. Зараз отруєнням охоплено 65 районів. Загибель бджіл викликає інсектицид, який зараз діє на ріпакові, горох, гірчицю. Це основні культури, які уражені неякісним інсектицидом. Зараз це горох, до цього був ріпак. Починає зацвітати соняшник, і ми дуже просимо, щоб агровиробники не використовували інсектициди, які спричиняють на бджіл отруйний вплив першої категорії. Бо через цвітіння соняшнику може загинути ще більше бджіл, якщо аграрії протруять і їх неякісними препаратами.

Як держава допустила таку катастрофу?

Чиновники зняли відповідальність, вони не хочуть нести відповідальність за те, що допустили імпорт неякісного китайського препарату. Вони кажуть, мовляв, препарат потрапив під видом європейського. Але, насправді, сюди масово зайшла підробка. Вона зайшла контрабандою через митницю. Зрозуміло, що держава не може не знати, скільки в країну зайшло хімічних препаратів. Частина агровиробників стала масово використовувати підроблені дешеві інсектициди, які діють і на бджіл.

Ще одна проблема – це клімат. Через передчасну спеку у нас повністю зацвіли всі медодайні рослини, як такої весни у нас не було. Якщо взяти Харківську область, то там медодайність дуже низька, водночас насиченість пасіками дуже велика. Бджола, коли в один період все зацвіло, вони летять на солодкі запахи, бо вони голодні і злі. А ці інсектициди мають солодкі запахи. Як покропили цим препаратом, то бджоли стали літати навіть на горох, хоча раніше вони ніколи туди не літали, бо в них не було другої медодайної бази. Разом зацвіла акація, зацвів ріпак і зацвіла липа, і зараз, через невеличкий період, буде соняшник цвісти. Тому треба контролювати процес сівозмін і медодайних насаджень. В законі прописано, що не можна робити обробіток насаджень в період цвітіння, але закон не виконується.

Фото сайту Бжільництво України

Як ситуація позначиться на врожаї?

Та речовина-інсектицид матиме негативний вплив на врожай. Його аграрії закупили за ціною 3 долари, тоді як якісний препарат коштує 15 доларів. Вони думають, що зекономили, але врешті-решт, втратять значну частину врожаю. Всі дослідження вже давно довели, що бджоли підвищують врожайність, коли вони літають над посівами. Взагалі, за опилення бджолами людям платять, а в нас навіть пасічник винуватий виходить.
Врешті-решт, хто вирішив зекономити і потравити бджіл своїми інсектицидами, вони свій врожай недоотримають. А ми доведемо їхню провину, відшкодування вже є по Волинській області, один фермер вже зробив компенсацію, в нас 20 пасічників постраждалих. 16 з них склали мирову угоду, і він імвідшкодував. 4 не погодились і будуть подавати до суду.

Є закон, що за 3 дні до протруєння потрібно попереджувати пасічників через засоби масової інформації, яким препаратом будуть протруювати, скільки буде діяти токсична речовина. Але це мало хто робить.

Як ви плануєте співпрацювати з урядом щодо вирішення цієї проблеми?

В нас була 30 травня проведена спеціальна нарада при МінАПК. Мінагрополітикики тісно співпрацює з нами, однак Держспоживслужба ініціативу не проявляла. Днями голова служби зателефонував президенту і повідомив про цю проблему. До влади починає доходити, що екологічна проблема дуже гостра і знаходиться на рівні національної катастрофи.

Бджоли – це індикатор екологічної ситуації в країні. Адже після бджіл будуть страждати і люди. І справа не тільки у споживанні в їжу протруєних зернових. Отруйні речовини потрапляють в землю, а потім в криниці і річки. Ми хочемо почути коментарі від Мінекології, щоб вони вийшли і прояснили ситуацію. Оскільки ситуація вже стала дуже небезпечною для людини. Вже на Прикарпатті загинули 15 корів, а один чабан постраждав і за попередніми даними, причиною трагедії стали неякісні хімікати. За нашими даними, цей інсектицид має токсичність першої групи для бджіл і другої групи для людей та тварин. Нас дуже бентежить, що екологи не досліджують проблему, вони не досліджують, коли розкладається речовина, як вона діє на тварин і рослини. Ситуація наскільки катастрофічна, що нею має терміново зайнятися РНБО, яка повинна заборонити отруювати поля в період цвітіння і дати наказ контролювати цей процес.

фото сайту Бджільництво України

Як масові отруєння вплинуть на виробництві меду?

Наші дослідження показали, що на якості меду це суттєво не вплинуло. Але це може позначитися на обсягах виробництва меду. Треба дивитися по областях, в деяких з них меду практично не буде, це стосується деяких районів Дніпропетровщини. На деяких областях ситуація не сильно вплине. Не виключно, що ситуація негативно позначиться на експорті меду, оскільки імпортери можуть зменшити закупівлі українського меду.

Можна говорити, що ми втратимо значну частину бджолиних сімей. Якщо у нас впало на полі 15-20% бджіл, то протягом 1,5 місяців не можна буде відновити популяцію, а значить, бджоли не встигнуть зібрати пилок. Тож меду, ймовірно, буде значно менше. Але це ми говоримо про домашніх бджіл, щодо диких бджіл ситуація може бути набагато катастрофічною, близькою до точки неповернення. Тож ми отримаємо не лише менше меду, але й набагато менший врожай та вкрай знищену екосистему.

Коментарі
Loading...