Підпільна лісова мафія нівелює справжній громадський рух за збереження лісів

0 221

Дієвість громадського екологічного контролю – очевидна. Вона  миттєво натискає на потрібні кнопки, безжально загострює проблеми сьогодення, викликаючи не тільки безліч емоцій і вражень, а й конкретних  дій та позитивних змін.  На жаль, країною ширяться численні псевдоекологічні рухи, очолювані псевдофахівцями, пише Ресурс.   Їхня мета  оманливо благородна :маніпулювання громадською думкою за допомогою некомпетентних, нашвидкуруч “зліплених” сенсацій. Вони комфортно почуваються не тільки у Києві, а в інших куточках країни. Закарпаття – один з них. Вочевидь, мета їхньої діяльності не тільки у сенсаціях. Саме про це пише clipnews.info.  Адже, громадські активісти не можуть комусь служити, вони повинні виконувати суто громадську роботу на користь суспільству, а не підслуговувати політикам та крадіям.

Ліс повинен бути під контролем. Це сумніву не викликає. Зараз ця тема є актуальною, як ніколи. А тепер згадаймо трошки минулого. Коли ще в Закарпатті було стільки інформації про стан в лісах, як зараз? Коли у нас були громадські ради при управлінні? Коли активісти могли співпрацювати з владою щодо контролю над лісами? Та ніколи. Раніше лісова мафія вирубувала ліс безконтрольно і завадити цьому було неможливо.

Щоправда, деякі скандали таки ставали відомими, але навіть при цьому все вирішувалося і все загладжувалося. Пригадайте хоча б історію із Великобичківським лісгоспом, коли було виявлено незаконних рубок на суму 10 млн. грн, що в еквівалентні на той час було один мільйон доларів. Тоді лісгосп очолював колишній медведчуківець, який навіть за партійною квотою СДПУ(о) став заступником голови Рахівської РДА, Василь Пукман.

Природньо, що коли Василь Пукман з цієї посади пішов, то його наступник Юрій Сойма вирішив провести аудит в господарстві, щоб не нести відповідальність за дії свого попередника. Результати перевірки були приголомшливі. Тодішній начальник Закарпатського ОУЛМГ Ігор Фізик повідомив про виявлені правопорушення у Держлісагентство України, яке згодом вирішило провести в ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» ще біль ретельну перевірку. Держлісагентство України створило фахову комісію, яка поїхала з інспекцією на Закарпаття.

Комісія тоді була шокована побаченим. Тисячі пеньків різної давності, одні ретельно замасковані, на інших поспіхом поставлено тавро. При цьому рубали здорові дерева, а ті, які підлягали санітарній рубці, навіть не чіпали.

Згідно з висновками компетентної комісії Держлісагентства України та наступних перевірок, які проводило Закарпатське ОУЛМГ, а також комісією, створеною за рішенням керівника ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» Юрієм Соймою, було виявлено чисельні порушення порядку проведення лісозаготівельних робіт та зловживання у фінансовій діяльності підприємства, – писало свого часу видання Рахів.ін. Відповідні порушення та завдана ними шкода зафіксована в актах перевірки. Загальний розмір заподіяної шкоди державі внаслідок порушення законодавства шокує це майже 10 мільйонів гривень. Особливо шокують суми збитків, завданих незаконною порубкою лісу.

На той час виконуючий обов’язки керівника ДП «Великобичківське лісомисливське господарство» Юрій Михайлович Сойма змушений був неодноразово звертатися до правоохоронних органів із вимогою притягнути винних осіб до відповідальності за завдану ними шкоду державі внаслідок незаконної вирубки лісу. Трохи згодом дійсно було розпочато декілька кримінальних проваджень за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 364 та частиною 2 статті 367 КК України, що до службових осіб цього підприємства. Але… Під час розслідування цих кримінальних справ працівники Закарпатської прокуратури не виявили всіх обставин правопорушення, не встановили справжнього обсягу вирубки лісу та не притягнули всіх винних до кримінальної відповідальності. Все було «схоплено» колишнім керівником господарства Пукманом. Ба більше, Прокуратура Закарпатської області провела унікальні дії, за результатом яких у декілька разів зменшується обсяг незаконної вирубки лісу, а особи, що повинні відповісти за свій злочин, уникають покарання.

– Тільки віддали всі акти перевірок у прокуратуру і почалися «розборки». Почали відкрито протистояти цьому, – розповів нам ще поки Начальник Закарпатського ОУЛМГ Ігор Фізик, який дуже хотів, щоби винні були покарані, а державі відшкодували збитки

З незрозумілих причин Прокуратура Закарпатської області ініціює ряд перевірок того ж таки господарства іншим органом – Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, яка складає акти, де порушення суттєво менші. Основним принципом цих перевірок була оцінка та критика попередньо складених актів. Та дивним у цій історії є те, що прокуратура вирішила провести ще одну перевірку на прохання тих працівників господарства, які завдали лісгоспу багатомільйонних збитків. Начебто вони не згідні і хочуть іншої перевірки. При цьому слід зазначити, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України оцінка рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень та їхніх посадових осіб на предмет відповідності їх законодавству належить до компетенції адміністративних судів, а не свідків чи підозрюваних, які не згодні з певними висновками перевіряючої їх комісії. Та напевне Закарпатські правоохоронці Кодексу адміністративного судочинства України не читали, вони діють за своїми законами та кодексами покриваючи злочинців.

По цій справі також було звернення народного депутата по Рахівському округу Василя Петьовки до правоохоронних органів. Але все одно винним вдалося уникнути відповідальності.

А тепер увага! Той таки Василь Пукман вдало маневрував. Попри те, що був люстрований ще за часів президентства Ющенка, але з ласки Валерія Мурги був прийнятий на роботу на посаду начальника лісових ресурсів. Згодом Пукман напевно вирішив, що саме він достойний очолювати лісове господарство області і підсісти Мургу, забувши, що саме той був його рятівником. Якщо пригадуєте, у 2007 році навіть були акції протесту проти звільнення Мурги і призначення нового керівника, а ряд партій підписали звернення до губернатора.

У 2011 році Василь Пукман вступає у лави Партії Регіонів. Він також був членом райкому партії на Рахівщині. Пукман не залишав надії очолити лісове господарство Закарпаття. На тодішнього чинного начальника Ігоря Фізика почали сипатися погрози з вимогами залишити крісло начальника та повернутися на Рівненщину. Фізик пішов, але Пукману знову не вдалося очолити лісове господарство. Начальником став Липчей. А згодом керівником ОУЛМГ став той таки Валерій Мурга. А тепер вгадайте, де Василь Пукман? Він опинився на посаді заступника начальника ОУЛМГ. Було б наївно думати, що у нього не залишилися амбіції всістися в головне лісниче крісло області.

Пукмана на роботі знайти було неможливою. Це не просто бойкот. Крісло заступника – це не уділ людини, яка за час «господарювання» в лісах нажила собі величезні будинки, купу землі, територію арматурного заводу і навіть готельно-ресторанний комплекс. Ця людина марить кріслом начальника.

І аж тут стає зрозумілим, звідки ж йдуть провокації проти закарпатських лісівників і чому ці провокації відбуваються. Бо хтось просто хоче посади. Сам Пукман не світиться, а використовує шавок. І це не справжні громадські активісти, яким болить душа за ліс. Ці шавки – колишні хапуги, які працювали в лісовому господарстві і були звідти вигнані за численні порушення. Регулярно світиться Кокіш-Мельник, який вдає, що бореться за ліс на Рахівщині і розміщує у соцмережах ніби викривальні матеріали. Кокіш-Мельник ображений колишній лісівник. От і все. Типова помста. Матеріали йому справно постачають такі ж ображені колишні.

Або такі самі «борці» час від часу світяться в Брустурянському ЛМГ. І це також такі самі колишні керівники і ображені лісівники. Достатньо згадати Володимира Фабриція, від якого і йдуть всі провокативні матеріали та замовлення журналістів зі столиці. А той таки колишній лісівник Іван Годя на Свалявщині також мав відношення до лісівництва. Тому зараз і очолив “боротьбу” проти нинішнього керівництва. На Свалявщині взагалі коли намагаєшся розібратися в щирості “революціонерів”, то відразу йдуть погрози.

Ось саме через це і нівелюється справжнє бажання контролювати порядок в лісі. Бо контролерами є «колишні» заплямовані функціонери і за їхніми провокаціями не видно справжнього руху за збереження лісів.

Закарпаттю ж потрібні чесні і не заплямовані громадські активісти, які дійсно вболівають за долю лісів Закарпаття, а не лише ведуть свою «підривну» діяльність з метою помсти чи у прагненні повернути собі владу.

А щодо провокаторів, то є запитання і до начальника ОУЛМГ Валерія Мурги: чому так довго в управлінні був одіозний Василь Пукман? Невже не було достатніх повноважень, щоб його звільнити за порушення трудової дисципліни. Чому Пукмана звільнили лише наприкінці квітня цього року?

Питання також до правоохоронців: невже ви не розумієте, що прикривати злочини є чистої води корупцією. Скільки ще потрібно доказів і справ, щоб покарати чиновника? Невже так важко підняти справи «господарювання» Пукманом у Великобичківському лісогосподарстві? Мало матеріалів з перевірки прокуратури? То нагадаємо також ще одну справу з приховуванням контабандного лісу на складі, який орендує Пукман на арматурному заводі.

А де НАБУ? Чому ви не запитаєте, звідки такі статки у скромного чиновника?

Маєток-під-полониною-Апецька-який-належить-сину-Василя-Пукмана-Вадиму
Будинок-скромного-чиновника-лісівника-Василя-Пукмана-в-Баранинцях

Ну і запитання до громадських активістів? Невже ви не розумієте, що громадські активісти не можуть комусь служити? Вони повинні виконувати суто громадську роботу на користь суспільству, а не підслуговувати політикам та крадіям. Звичайно, що через псевдоактивістів весь громадський контрольний рух зкомпроментований. Саме тому ще одним завданням є виводити псевдоактивістів на чисту воду.

Коментарі
Loading...