Пластиковий зашморг для природи

0 146

Мученицьку смерть кашалота в Іспанії спричинило 30 кг сміття,

більша частина з якого — пластик.

Одноразовий посуд, безліч інших побутових дрібничок з пластику, здається, надзвичайно спростили та урізноманітнили наше життя. На перший погляд. Сьогодні тотальне захоплення ним абсолютно усіх сфер життя — велика небезпека. Ми його позбуваємось, але він не зникає нікуди. Гори пластикового непотребу заполонили не тільки міста, а й добралися до океану. Вчені кажуть, океанічними течіям, “пластикову цивілізацію” несе прямісінько від континентів до океану. До того ж, він стає частиною харчового ланцюга тварин. Так, нещодавно вчена-ентомолог з Університету Родса Сара Гесса провела цікаве дослідження. Виявилось, що деякі гнізда бджіл, які перебувають у заповіднику Dubai Desert Conservation, збудовані з пластику. Під час експерименту, одна з самок-бджіл P. Grandiceps принесла до гнізда (в піщаному грунті) свіжий листок з дерева, а інша — фрагменти зеленого пластику. Бджоли обробляють пластик і використовують його як будівельний матеріал. З цього науковець зробила висновок, що такий адаптивний механізм дозволяє бджолам виживати. Та не всі види тварин так легко пристосовуються до нового, з часом, згубного для них, середовища.

Дані вчених свідчать що світовий океан у 2015 році містив 5,25     трильйонів шматків пластикових уламків, а 2017 році їх було вже 51 трильйон .

В лютому цього року на березі іспанського регіону Мурсія знайдено мертвого кашалота. Спеціалісти з центру відновлення дикої природи зробили розтин шлунку і кишківника тварини. Мученицьку смерть спричинило 30 кг сміття, більша частина з якого — пластик. Як розповідають біологи, жахливу смерть рідкісної морської тварини спричинив пластик, через що кашалот загинув від перитоніту. Виявляється, сьогодні це не поодинокі випадки для морської екосистеми.

Китовий експерт Ліндзі Портер та член Королівського географічного товариства

Бен Фогль, під час досліджень у 2016 році в Індійському океані, побачили на свої очі смертельну пастку, в якій опинилася морська фауна.

“Пластикові скляночки, пляшки і кришки від них, дріт, трубочки, обгортки, запальнички. І все це в масній, липкій масі. Без сумніву, це моя найогидніша зйомка”, — каже оператор підводної зйомки Даг Аллан.

Коли кит харчується, каже науковець Бен Фогль, він здатний вбирати в себе за раз 75 тис. літрів води разом із планктоном і дрібними рибками.

“На жаль, кити не можуть відрізнити планктон від сміття”, —  підсумовує фахівець. Але найбільшу, на думку біологів, небезпеку приховує так званий пластиковий смог. Так називають шматочки мікропластику, на які перетворюється велике сміття під впливом морської води, хвиль та сонця., До пористої поверхні мікропластику чіпляються хімічні відходи промисловості, які потрапляють у воду. Так народжується отруйний і токсичний пластиковий смог, який вбиває тварин. Наприклад, в шлунку пташеняти буревісника було виявлено 237 фрагментів пластикового сміття. Цю “їжу” приносять батьки з моря. Вчені кажуть, якщо екстраполювати ці дані на людський організм, виявиться, він дорівнює 12 піцам, що опинились у шлунку… Пташка не може злетіти через вагу сміття, в подальшому — гине.

Щороку 285 млрд літрів нафти йде на те, щоб забезпечити США водою в пластикових пляшках. І щороку 38 млрд пляшок викидають як сміття лише в одній Америці. Крім формальдегідів і фталатів, пластик небезпечний вмістом Бісфенолу А або BPA.  Ще 2010 року Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) визнали гормон небезпечним для здоров’я людини навіть у невеликих кількостях.
Згідно з дослідженнями, бісфенол А може викликати онкологічні захворювання, захворювання щитоподібної залози, а через структурну схожість з жіночим статевим гормоном естрогеном чинить негативний вплив на мозок і репродуктивну систему.
Після публікації звіту у низці країн було заборонено використання пластмас, що містять бісфенол А, в тарі для дитячого харчування і пляшечках для годування.  Звісно, найбільше естрогену виділяє пластик під впливом гарячих температур та сонячних променів. Але найнебезпечнішими є продукти його горіння: монооксид вуглецю, формальдегід, хлорорганічні сполуки, які здатні накопичуватися в організмі.

 

Звалище поблизу Маніли (Філіппіни) Смоук 1 було закрите 1995 році, проте шари пресованого сміття виділяють метан, який спричиняє пожежі. Друге таке звалище було відкрито у 1998 році і займає площу 50 га. Найпоширенішими хворобами в Манілі є емфізема легенів, рак шкіри та безпліддя.

На сьогодні вже 33 країни світу заборонили використання поліетиленових пакетів, повідомляє громадська організація ReThink.

Найбільш жорсткими регуляціями відома Кенія, де за використання пакету можна відсидіти за ґратами до 4 років або сплатити штраф у розмірі 40 тис. американських доларів, а Бангладеш став першою країною, яка заборонила тонкі поліетиленові пакети у 2002 році. В Європейському Союзі першою відмовилася від поліетилену Італія – ще у 2011 році.

Грузія обмежила обіг цих пакетів товщиною до 15 мкм. В Нідерландах та Ісландії, окрім податку, заборонене також безплатне їх розповсюдження. Після введення податку в Ірландії у розмірі 22 євроцента, протягом першого року попит на поліетиленові пакети знизився на 90%. До речі, у Великій Британії в 2019 році можуть також заборонити продаж пластикових трубочок, ватних паличок та деяких інших одноразових виробів із пластику. Можливо, це дасть поштовх до поширення кампанії, яка боротиметься із забрудненням річок та світового океану.

На жаль, Україна входить до переліку країн, де не прийнято жодних рішень, лише рекомендації. Нещодавно Київрада рекомендувала супермаркетам відмовитися від поліетиленових пакетів. Насамперед, на касах повинні пропонуватися паперові або біополімерні пакети. Ще однією альтернативою поліетилену Київрада порахував багаторазові сумки. Про таке рішення депутатів міськради столиці повідомила прес-служба. В майбутньому депутати столичної міськради збираються перейняти закордонний досвід, коли використання поліетилену буде суттєво оподатковуватися.

Наразі, поки ГО ReThink збирає підписи під петицією “Пакет не потрібен”, є ще надія на вчених.

Так, японські науковці дослідили, що бактерія Ideonella sakaiensis поїдає пластик, використовуючи йог як основне джерело енергії. Виявити Ideonella sakaiensis вдалося під час аналізу 250 зразків PET-пластику, взятих з різних підприємств. Як встановили фахівці, бактерії використовують спеціальний набір ензимів, який здатний перетворювати штучний матеріал в їжу, повідомляє  журнал Science. Міліметровий шар ПЕТ такі бактерії переробляють за 7–8 місяців, тому інтерес до ферменту цілком зрозумілий: це значно прискорює процес утилізації, адже в природних умовах він триває протягом 450 років.

Бактерія Ideonella sakaiensis

Вчені пішли далі — удосконалили природний ензим. Експеримент мав приголомшливий успіх: новий ензим на 20% швидше переробляє поліетилен-фурандікарбоксілат (PEF) – цей пластик може замінити ПЕТ в практичному застосуванні. Потрібно зробити так, щоб він міг розкладати РЕТ швидше, ніж це відбувається зараз, щоб стати економічно доцільною ланкою процесу переробки, кажуть вчені.

На їхню думку, широкомасштабне використання цього ензиму — питання кількох років. Нагадаємо, декілька років тому група вчених Бейханського і Стенфордського університетів дослідила, що борошняний хрущак також здатний перетравлювати пенополістірол. Є надія, кажуть фахівці, що це відкриття допоможе світу подолати пластикову навалу.

Британський дайвер в пластиковому смітті океану

Коментарі
Loading...