Природа на карантині: одні оживають, інші – виживають

Весняне засмагання  влаштували собі морські леви і сміливо розташувались на безлюдній набережній курортного міста  Мар-дель-Плата в Аргентині. Вони навіть рикають на місцевих собак та випадкових перехожих.

Фото lanacion.com.ar

Дикі тварини в період людського карантину відчули себе також господарями, а не гостями: вони стали спокійніші, сміливіші, розкутіші, бо їх не лякають  звичні звуки і рухи нав’язливої цивілізації, пише Ресурс .

Дікі кашмірські кози пасуться в місті Лландидно, графство Уельс (Великобританія).

А  паризьким окружним автошляхом в супроводі жандармів гуляють зграї качок.

Встроенное видеоЖителі міст також помітили, що на тлі різкого зниження шумового забруднення, краще стало чути спів птахів. Орнітологи кажуть, що для них це затишшя припало на розпал періоду розмноження і може сприяти репродуктивному успіху. Пощастило також жабам і саламандрам, які тепер, не ризикуючи життям, можуть переходити дороги, по яким колись їздили машини. Через карантин завчасно у Франції закінчився і сезон полювання.

Тваринам стало краще не тільки на суші, але і на морі. За словами голови Національного парку Каланков Дідьє Рео, в Середземному морі можна побачити більше дельфінів і тунців, частіше почали прилітати чаплі. Ці види нерідко зустрічаються в Каланках (одним з десяти національних парків Франції), але за відсутності морських прогулянок їх стало більше і побачити їх можна частіше.

 

Експерти також розмірковують про позитивний вплив карантину на життя рослини і комах. Дослідник Французької служби біорізноманіття Жан-Ноель Ріффель в коментарі агентству France-Presse зазначає, що в квітні і травні починають цвісти дикі орхідеї, які нерідко зривають перехожі. Цього року вдасться уникнути таких втрат. За словами іншого фахівця, директора Національного музею історії природи Ромена Жюльяра, нескошені газони стають  більш сприятливим середовищем для бджіл, джмелів і метеликів, пише rfi.

 

У світі траплялося не раз, коли покинуті людиною території, навіть в містах,  заселяють дикі звірі. Українські вчені та їх іноземні колеги останні десятиліття детально вивчають поведінку тварин в Чорнобильській зоні відчуження, де в порожньому місті Прип’ять можна побачити лисиць, вовків, оленів. Зоолог Марина Шквиря, яка з 2003 року вивчає поведінку диких звірів в зоні відчуження, каже, що поява тварин в містах Європи та інших країн в період карантину явище не унікальне, тим більше коли мова йде про тих країнах, де переможене сказ і браконьєрство.

«Місто – звичне середовище для цих груп тварин. Вони ж не з дикого заповідного лісу прийшли. У парках всіх великих міст Європи живе багато тварин, іноді навіть кабани і лані, а зайці є скрізь, крім зовсім уже бізнес-сіті. Правда, може змінитися їх добова активність, але нічого унікального в тому, що кабани парків Берліна вийшли трохи подалі, немає. Просто раніше вони виходили в сутінках і гуляли по краю парку, а тепер за відсутності людей стали хоробріші. Але повернуться люди — вони знову стануть обережнішими», — пояснює Марина Шквиря.

В карантина є інший, зворотний бік, коли обмеження людської діяльності, навпаки, згубно впливає на природу. Наприклад, це стосується  тварин, які вже приручені людиною, і які вже в дикій природі не виживуть.

Особливо гострою стала ця проблема для зоопарків. вони  Нерідко вони опиняються перед важким вибором. За словами директору зоопарку німецького міста Ноймюнстер, вбивство деяких тварин, щоб інші могли жити, було б останнім  і «неприємним» виходом, але навіть це не вирішило б фінансової проблеми,  цитує  BBC.

Директор Верена Каспарі розповіла німецькій газеті Die Welt, що зоопарк вже склав список тварин, яких присплять в першу чергу. Вона привела в приклад тюленів і пінгвінів, які щодня споживають ціле відро свіжої риби.

Берлінський зоопарк
Фото AFR

За її оцінками, втрата доходів зоопарку цієї весни складе близько 175 000 євро (152 400 фунтів стерлінгів), адже її заклад не утримується з державного бюджету.

Національная асоціація зоопарків Німеччини (VdZ) стверджує, що зоопарки, на відміну від багатьох інших підприємств, не можуть перейти в сплячий режим і скоротити витрати. Тварин, як  і раніше, потрібно годувати щодня і піклуватися про них, в той час як в тропічному вольєрі  її потрібно нагрівати вище 20 ° C.

Деякі власники зоопарку також попереджають, що криза приносить емоційні втрати для певних тварин, тому що їм не вистачає уваги, яку вони зазвичай отримують від публіки.

Пані Хахмайстер з Берлінського зоопарку розповідає, що “мавпи особливо люблять спостерігати за людьми”.

Вона каже, що тюлені і папуги також були зачаровані  відвідувачами, і «для них зараз це дійсно досить нудно».

Як почуваються тварини в зоопарку без відвідувачів: милі фото й ...
Фото канал 24

Тієї ж думки й Микола Пінчук, директор  зоопарку “12 місяців”, що в передмісті Києва. Він розповідає, що тварини не розуміють, що відбувається, а коли хтось проходить повз вольєр, дуже радіють і з радістю мчать назустріч.

“Вони звикли, що люди приходять сюди, підгодовують їх. В нас є практика, коли нашими кормами можна годувати тварин, і вони ставляться до людей досить позитивно, і я думаю, вони чекають цього не менше за нас”, – каже він.

І для зоопарків настали скрутні  часи, коли треба подбати і про тварин,  і про їжу для них, і належне утримування в умовах повної відсутності відвідувачів. Нині будь-яка допомога зоопаркам їжею, засобами гігієни, ветеринарними препаратами  не буде зайва.

До слова, зоопарк готував відвідувачам напередодні нового сезону багато сюрпризів: відкриття акваріуму для бегемотів, де за тваринами можна спостерігати через спеціальну скляну загорожу, басейн для тюленів тощо.  Проте, вимушені карантинні заходи поки що відсувають наше спілкування з природою, сподіваємося, ненадовго.

 

Коментарі
Loading...