Разом з ЄС проти контрабанди лісу: чому іншим країнам не потрібен мораторій

0 1,075

Тема лісу змусила українських політиків знову зриватися на крик і робити аж надто радикальні заяви.

І дискусія знову крутиться довкола заборони експорту, вимог СОТ і ЄС і звинувачень у тому, що крім сировини від нас нічого не чекають. Квінтесенцією стали слова Юлії Тимошенко: “Вимоги СОТ, стандарти ЄС, інтереси вільного ринку тощо… до інтересів України це не має жодного відношення”. Ще трохи – і дискусія перетвориться на японське змагання у кількості децибел в голосі політиків.

Якщо ж відкинути емоції і взяти за основу ключовий постулат – збереження українських лісів, то виявиться, що співпраця з ЄС може бути порятунком, а не загрозою. Для цього варто згадати, що у відносинах з ЄС ліс – не просто товар, торгівля яким має відбуватися вільно.

Навпаки, у торговельній частині угоди є стаття 294 “Торгівля лісовою продукцією”.
“З метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Сторони зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією”, – йдеться в її тексті. Це повною мірою відповідає цілям, які декларують усі без винятку.

Рік тому під час першого засідання підкомітету з питань торгівлі і сталого розвитку Україна та ЄС вже обговорювали питання застосування цієї статті. Українські представники розповіли про проблеми в нашій лісовій галузі та потреби її реформувати.

ЄС розповів про головні елементи своєї політики у цій сфері – робочий план FLEGT та Регламент ЄС № 995/2010 про зобов’язання операторів, які розміщують на ринку необроблену лісову продукцію. Сторони відзначили важливість до 2018 року (зустріч відбулася у травні 17-го) створити систему електронного відстеження, яка включатиме увесь виробничий ланцюг і всіх суб’єктів.

Не буду рекламувати систему, яка діє в ЄС. На сторінці FLEGT є багато інформації про складнощі з впровадженням системи контролю за обігом деревини. І країни-експортери, і країни-імпортери мають проблеми, аналогічні тим, які присутні у торгівлі українським лісом, про що йдеться в комплексному звіті британської неурядової організації Earthsight.

Та все ж на сьогодні FLEGT – головний інструмент ЄС із забезпечення сталого управління торгівлею лісом. Попри проблеми, цей інструмент дозволяє знайти баланс між суспільними потребами (захист лісів) та інтересами приватних операторів (максимальний прибуток від виробництва й торгівлі).

Більше того, крізь призму ініціативи FLEGT ЄС розвиває співпрацю з третіми країнами, які вивозять ліс до ЄС.

Китай, В’єтнам, Індонезія, Малайзія, Лаос, Камерун, Гана, Ліберія та інші держави різною мірою співпрацюють з ЄС у парадигмі адміністративного контролю за легальністю обороту лісу. Можна взяти за приклад політику Китаю.

Деякі країни уклали з ЄС угоди про добровільне партнерство у сфері лісу. Це детальні угоди про ліцензування торгівлі лісом, верифікацію законності вирубки лісу, контролю за транспортуванням такого лісу, торговельні заохочення дотримуватися умов такої угоди, а також про залучення усіх зацікавлених осіб (виробників, екологів, чиновників, науковців, громадських активістів) до роботи над посиленням сталого управління лісами.

Приклад – Угода про добровільне партнерство між ЄС та Індонезією про правоохоронну діяльність у сфері лісу, управління та торгівлю товарами з необробленої деревини до Європейського Союзу.

Проблема вивозу незаконного лісу до ЄС є цілком поширеною, можна навіть сказати, глобальною.
Згадані угоди, а також більш ширша співпраця в рамках ініціативи FLEGT, є панівним підходом до врегулювання цієї проблеми, хоч він очевидно і не ідеальним.

Власне тому реакція ЄС на заборону експорту лісу є такою різкою. Це не лише необґрунтоване обмеження у торгівлі (обидві сторони це визнають офіційно), але і погіршення ситуації з торгівлею легальним лісом (бо повна заборона лише заохочує нелегальну торгівлю). Та головне – це відмова від використання наявних інструментів.

У торгівлі лісом є багато парадоксів. Для прикладу, у Франції шириться критика уряду через неспівпадіння декларованих цілей у сфері захисту довкілля і рішень, які ухвалює уряд.

З одного боку, президент Франції декларує неприйнятність розмов про вільну торгівлю з державами, що відмовляються від участі в Паризькій угоді щодо клімату. А з іншого боку, уряд надає дозвіл на будівництво заводу з виробництва пальмової олії в Меде та видає компанії Total ліцензії на випуск біодизелю з пальмової олії. Попри усвідомлення, наскільки це є руйнівним для тропічних лісів.

Та все ж політична увага до захисту лісів лише зростатиме – той самий французький уряд розробляє національну стратегію проти “імпортованого знищення лісів”.

Політика країн-експортерів деревини теж є різною. Хтось – як Індонезія і Гана – більш інтенсивно співпрацює з ЄС, хтось – як Китай – є більш стриманим. Але всі вони працюють в одній парадигмі – контролю за усім ланцюгом лісової індустрії, від вирощування до продажу кінцевих товарів і посилення правоохоронної діяльності.

Усі без винятку розуміють, як складно знайти баланс між економічним розвитком і захистом довкілля. А головне – як непросто трансформувати лісову галузь в країнах-експортерах, що видно з незалежного ринкового моніторингу ініціативи FLEGT, так само, як не просто змінити усталені паттерни у міжнародній торгівлі лісом.

З урахуванням цього Україна може перетворити торгівлю лісом з проблеми у внутрішній політиці і у відносинах з ЄС на нові можливості.

Перш за все, треба перенести увагу з обмеження експорту (стаття 35 Угоди) на потребу управління обігом лісу (стаття 294 Угоди). Наголошувати на тому, що ця проблема є спільною та що нам потрібно інтенсивно співпрацювати в усіх форматах, які передбачає розділ “Торгівля та сталий розвиток”.

Зрештою, така співпраця дозволяє нам вимагати від країн ЄС введення покарання для покупців нелегальної української деревини.

Читайте також:6 міфів про рубку лісу або Чому Україна має скасувати мораторій на експорт кругляку

Це стане потужним ударом по контрабанді.

Україна може і навіть мусить використовувати механізми, які пропонує європейська ініціатива, одночасно захищаючи національні інтереси. А разом із тим – вчитися знаходити правильний баланс між розвитком економіки і захистом довкілля.

Тоді і ліс можна зберегти, і українському бізнесу дати розвиватися. Та на додачу – усунути зайву проблему у відносинах з ЄС.

Джерело: Європейська правда

Коментарі
Loading...