Селяни побилися з екологами, бо хочуть рубати ліс безконтрольно

0 128

Активіст Владислав Каменца, який мешкає неподалік Ужанського національного природного парку, запідозрив незаконну вирубку, помітивши  безліч свіжозрубаних, немаркованих пеньків. На допомогу були викликані фахівці Всесвітнього фонду дикої природи. Адже, неподалік вирубки йде територія букових пралісів, які охороняє ЮНЕСКО. Активісти з екологами відбули на місце події, аби зафіксувати порушення. Проте, селяни зустріли їх жорстким супротивом, заявивши, що територія вирубки належить громаді села.

«З погрозами, штовханням, вибиванням із рук телефонів і тому подібного, намагалися нас заблокувати, затримати та відібрати телефони. Був просто напад через те, чому ми приїхали і їм заважаємо», – сказав координатор лісових проектів Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні Роман Волосянчук.

Знімальна група телеканалу ZIK  спробували розібратися у ситуації. Екологи кажуть, що територія належить Ужанському парку. Заступник директора національного природного парку Марія Заяць спростовує це. Земля, мовляв, належить громаді села Стужиця. На боці селян і сільський голова Юрій Шоляк. Пояснює, що людям, аби не замерзнути, потрібно приблизно 3000 кубів деревини.

“Є офіційна відповідь, що минулого року нам було виділено близько 1000 кубів. Цього явно не вистачає, і місцевому населенню немає куди йти. Вирішення проблеми бачу в тому, щоб надати можливість людям використовувати інші джерела енергії, наприклад, провести сильніші лінії електропередач і зробити газифікацію населеного пункту”, – вважає сільський голова.

 

Екоінспекторам разом із поліцією все ж таки вдалося прорватися на територію вирубки, щоб зробити необхідні заміри пеньків. Підсумки невтішні. Більше, як 300 буків було зрубано селянами. Фахівці кажуть, щоб відновити кількість зрубаних дерев потрібно 200 років.

 

«Якщо ця територія є господарською зоною, то тут можна рубати дрова для заготівлі, але для того Нацпарк повинен отримати відповідний дозвіл із Міністерства екології, який називається лімітом. Тобто певним обмеженням, скільки парк може заготовляти на рік цієї деревини», – наголосив консультант Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні Дмитро Карабчук.

 

Останніми роками частішають скандали, пов’язані із незаконними вирубками і браконьєрством в Ужанському НПП.  Ініційована у 2016 році Міністерством екології та природних ресурсів України перевірка лише підтвердила факт понадлімітних рубок. Крім того, нещодавно, директору Ужанського НПП Віктору Бирковичу рекомендовано провести камеральне уточнення площ пралісів з наступним виділенням їх на місцевості з  допомогою фахівців Карпатського біосферного заповідника та за згодою Українського представництва фонду дикої природи, яке брало участь у розробці Проекту організації території парку.

 

Довідка:

Ужа́нський націона́льний приро́дний парк національний природний парк в Україні. Розташований у межах Українських Карпат, на території Великоберезнянського району Закарпатської області.

Створений у вересні  1999 року на основі природозаповідних об’єктів, які існували у верхів’ях річки Уж вже на початку ХХ століття. Зокрема, ще за часів Австро-Угорщини в1908році з метою охорони пралісів тут були створені резервати «Стужиця» і «Тихий», котрі отримали свої назви від найближчих населених пунктів — сіл Стужиця та Тихий.

 

Національний парк  є складовою частиною першого у світі тристороннього українсько-польсько-словацького міжнародного біосферного резервату “Східні Карпати”, який включено до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Ужанський НПП складається з п’яти природоохоронних науково-дослідних відділень і на сьогодні займає площу 39159 га, в тому числі 14,9 тис. га вилученої території.

Завдяки своєрідності, унікальності пралісових екосистем, багатству флори і фауни, визначним пам’яткам культурно-історичної спадщини, парк має важливе значення для збереження цих цінностей. За останніми даними, на території парку зростає 863 видів вищих судинних рослин, 312 лишайників, 143 мохоподібних, 55 вищих грибів, 164 водоростей. На сьогодні тут зареєстровано 80 видів судинних рослин, що занесені в Червону книгу Закарпаття, 43 види включені до Червоної книги України, 2 види — до Міжнародного Червоного списку. Описано 231 вид тварин, з яких 30 занесено до Червоної книги України та 12 видів — до Міжнародного Червоного списку.

Понад 3 тис. га буково-ялицево-яворових пралісів парку, в липні 2007 року включення до Списку всесвітньої природної спадщини.

У ландшафті Стужиця найліпше в Українських Карпатах збереглася верхня межа лісу (ВМЛ) (буковий варіант) у вигляді криволісся з домішкою горобини та участю явора (площа 55 га). У цьому криволіссі малина утворює густий, часто непрохідний підлісок. ВМЛ тут проходить на висоті 1200–1280 м, завдовжки 4—5 км (Кременець-Велика, Равка-Велика, Семенова-Каньчова-Полонинка). Стовбури бука шаблеподібно зігнуті, нижня їхня частина завдовжки 1,0—1,5 м стелиться по поверхні ґрунту, а гілки вкорінюються і дають початок новим особинам. Тут трапляються дерева по 5—10 і навіть 15—20 особин у групі. На привершинних схилах г.Велика Равка фрагментарно збереглися субальпійські луки(полонини).

Коментарі
Loading...