Сніговий колапс на дорогах. Куди поділись лісосмуги?

0 1,913

Цими днями значна частина доріг центральної Україна опинилась у снігових лещатах. Водії годинами простоювали у заторах і не могли проїхати через те, що дороги повністю замело, пише “Ресурс“.

Найскладніша ситуація була у Харківській, Черкаській, Дніпропетровській та Полтавській областях. На деяких ділянках затори були довжиною у 20 кілометрів, автомобілісти перебували в них по 8-10 годин (!) без жодної можливості придбати їжу, воду чи сходити в туалет. У містах, де утворилися дорожні корки, майже не було населених пунктів, тож подорожуючі змушені були подбати про себе самі.

Ситуація могла будь-якого моменту призвести до трагедії, адже у снігових лещатах опинились сотні машин. Якби буревій не зупинився, то десятки людей могли б загинути від переохолодження.
Хто ж винен у цій ситуації?

ДСНС

Водійська безтурботність

Попри те, що ДСНС попереджувала водіїв утримуватися від поїздок за день до снігопаду, більшість автовласників проігнорувало повідомлення державних служб та ЗМІ, поклавшись на «нехай та мабуть». В результаті наразили на небезпеку як себе, так і інших.

ДСНС

Є питання і про культуру водіння в таких ситуаціях. Якщо у Європі та США водії під час снігопаду стоять у своїх полосах і чекають, поки снігоприбиральна техніка очистить дорогу, то у нас всі намагаються об’їхати затор, байдуже як: або через зустрічну смугу, або узбіччям.

ДСНС

Внаслідок цих корок виникає на всьому автошляху і техніка чи медичні служби не можуть доїхати до місця транспортної пригоди, бо їм заважає скупчення машин. Машини, що застрягли, вдалося зрушити лише з допомогою спеціальних бронетранспортерів та гусеничної техніки.
Цікаво, що буревії були зафіксовані лише на відносно невеликій території у Харківській області, тоді як на більшій частині аварійної території був звичайний снігопад. Однак бездіяльність місцевої влади та безтурботність водіїв мало не призвели до трагічної ситуації. Внаслідок снігопадів було перекрито в’їзд на територію Полтавської області та частково перекриті ділянки у Черкаській та Харківській областях. Якщо подібні ситуації повторюватимуться, то не без того, що правоохоронці перекриватимуть рух у кількох областях одночасно.

Транспортний колапс в подальшому може призвести до перебоїв з поставками продуктів харчування, паралізує роботу поштової служби, швидкої медичної допомоги та поліції.

Хто рубає лісосмуги?

Буревії були зафіксовані лише не незначних ділянках доріг, тоді як в більшості автошляхів, де трапився сніговий колапс, випала звична кількість опадів. Ширина трас також не викликає дорікань. Наприклад, траса Київ-Харків має по 2-3 смуги в одному напрямку, а на її реконструкцію було витрачено 850 мільйонів доларів. А районі цієї автотраси випало не так багато снігу, але її дуже швидко замело через поривчастий вітер. Майже на всій території проблемної ділянки траси не зафіксовано ані лісосмуг, ані захисних кущів. Фотографії очевидців чітко показують, що багато кілометрів навкруги – лише голий степ та поля.

Город Х

Дійсно, Харківщина, Полтавщина та Черкащина є територіями з невеликою часткою лісистості. Так, лісистість Харківщини складає 12,1 %. За цим показником область посідає п’ятнадцяте місце по Україні. Однак ще з радянських часів більшість доріг, принаймні стратегічного значення, були вкриті лісосмугами, які захищали автомобілі від вітру, снігу та дощу, а також слугували природним затінком влітку. Також лісосмуги не давали вивітрюватися ґрунтам, заважали переміщатися на орні землі комахам-шкідникам та піску, що позитивно впливало на сільське господарство.

Оскільки більшість дерев на лісосмугах були посаджені у 50-60 роках, то не дивно, що вони до цього часу повсихали. Дорожні служби їх стали масово обрізати та вирубати. Але взамін нічого не садили. Мовляв, немає грошей на це. Деякі транспортники навіть казали, що дерева висаджувати немає сенсу, бо на них наїжджають необережні чи п’яні водії. Сумнівний аргумент, бо чого ж тоді транспортники не висадять взамін кущі?

Адміністративна реформа, яка триває вже кілька років поспіль, призвела до того, що лісосмуги навколо трас опинилися фактично нічиїми. «Укравтодор» вважає, що має опікуватися лише стратегічними трасами та дорожньою покриттям. Місцева влада запевняє, що дерева – це не її клопіт, мовляв, цим мають займатися транспортники. Однак, коли треба вирубувати дерева вздовж лісосмуг, то чомусь місцева влада і дорожники намагаються підпорядкувати ці землі собі.

http://volnovaha-police.dn.ua

Після того, як розпочався процес децентралізації і влада в селах почала концентруватися в руках ОТГ (об’єднаних територіальних громад), ситуація з лісосмугами погіршилася ще більше. Громади не надто бентежилися станом місцевих доріг (бо за це треба платити з власних кишень), але закривали очі на вирубування лісосмуг, оскільки, місцеву деревину селяни використовували на опалення домівок. Також дерева вивозили для продажу, як ділову.

«Вдоль главной дороги росли деревья. Высокие. Хорошие.
Зимой они отлично защищали дорогу от снега, который ветром задувает с полей на дорогу. Благодаря им в снежную зиму рейсовый автобус мог заехать в село – привезти учителей в школу и медиков в медпункт. Летом на дороге была тень: асфальт не плавился и ходить не так жарко.
Так вот. Деревьев вдоль дороги больше нет. Руководство местной “громады” дало добро на их вырубку.
А теперь внимание! Срубили 374 дерева. Убыток около 8 млн грн!!! (считали деревья и убыток Государственная экологическая инспекция).
Все деревья вывезли. Ни копейки за них селу не дали. Просто варварски срезали и вывезли. И мало того, продолжают это делать», – написала в соцмережі мешканка села в Житомирській області та прес-секретар НБУ Леся Войтицька.

«Аварійні і сухі дерева оминають, які несуть загрозу людям, електролініям, школі та клубу, а вихвачують виключно ділову деревину. Вивозять все повністю. І кругляк, і дрова. Жодної гривні до бюджету. Поліція все покриває. Судом відкрив кримінальне провадження, але слідчі бездіють.
Дякуючи новій реформованій обласній екології все зафіксовано. Шкода обрахована.
Ці колоди якось на сухостій не схожі. У нас не карпатські ліси, а лише біла тополя, але як бачимо, не гребують нічим. За півтора місяці з села пішло понад 50 фур з діловим кругляком і дровами», – зазначив її односелець Олексій Кравчук, який додав фото вирубки.

Поки глава уряду Володимир Гройсман та деякі народні депутати разом з «активістами» намагаються проконтролювати кожен крок у лісових господарствах, у них на очах масово вирубуються дерева у лісосмугах, безпосередньо вздовж стратегічних трас. Але на це варварство урядовцям, схоже, начхати.

Хто візьме відповідальність?

«Згідно з Лісовим кодексом України, Державне агентство лісових ресурсів України здійснює контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства лише на ввірених йому територіях. У решті лісів можуть проводитися неконтрольовані рубки. Сумна ситуація з лісозахисними смугами, які місцеві органи самоуправління, скажімо, сільради, нерідко не хочуть брати на свій баланс. З цих лісосмуг, на їх думку, немає зиску, і це потребує вкладення грошей, щоб підтримувати їх у гідному стані. Щодо цих насаджень лісове законодавство не діє, і можливі безконтрольні рубки, – зазначила виданню «Слобідський край» кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри моніторингу довкілля та природокористування екологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна Ірина Коваль.

Дорожній колапс на Полтавщині та Харківщині може стати першою ластівкою гігантських транспортних та екологічних проблем, які виникли через масове вирубування лісосмуг навколо автотрас. Без передачі цих територій до рук ефективного державного власника лісосмуги чекає масове знищення.

Доля лісосмуг – яскравий приклад того, до чого призведе передача українських лісів у концесію чи їхня приватизація.

Коментарі
Loading...