Суд повернув лося до Червоної книги. Чи захистить вона від браконьєрів?

Лось європейський через судове рішення знову заборонений для полювання. Суд став на сторону Міністерства екології та екологічних активістів, які вимагали повернути лося до Червоної книги, пише “Ресурс“. Однак чи захистить тварин це рішення – велике питання. Як показала практика, «червонокнижні» тварини абсолютно беззахисні від браконьєрів, і держава не виконує свої функції із охорони цих тварин.

Судові баталії лося не захистять

Апеляційний суд став на сторону Міністерства екології, залишивши лося у «Червоній книзі», тим самим, підтвердивши 25-ти річну заборону полювання на тварину.

У січні 2017 року лось став «червонокнижним» видом, але Окружний адмінсуд Києва прийняв сторону мисливців і постановив виключити тварину із цього списку, зазначивши, що не отримав достатніх обґрунтувань небезпеці, яка загрожує лосям. На думку суду, Мінекології не навело точних даних про поточну чисельності тварин і динаміку цих показників. Тим самим, адмінсуд скасував наказ Мінприроди про заборону полювання, але міністерство подало апеляцію і на початку квітня 2019 року виграло процес в апеляційному суді. Заборона була відновлена.

Поки міністерство гралося в суди, ситуація із захистом як червонокнижних, так і звичайних лісових тварин близька до катастрофічної. Міністерство екології за цей час не зробило жодних кроків для того, щоб забезпечити порядок у охороні диких тварин у національних парках та заповідниках.

Натомість, у лісових господарствах місцеву фауну захищають набагато краще. Лісники, ризикуючи власним життям, цілодобово несуть свою нелегку службу, нерідко, вступаючи у протистояння із браконьєрами, оснащеними до зубів вогнепальною зброєю. За рахунок внесків мисливців лісові господарства утримують необхідну інфраструктуру, підгодовують мисливських тварин у зимовий період, дбають про їхню безпеку. Полювання на мисливських тварин жорстко контролюється, здебільшого, дозволено відстріл не більше 3-5% від популяції, що дорівнює природному відбору. Найчастіше, вбивають саме кволих та слабих тварин, тому полювання не сильно відображалося на поголів’ї лосів.

Натомість, як показала практика, занесення тварин до Червоної книги часто призводить не до зростання популяції, а до її падіння. Мисливці перестають платити гроші за ліцензії, а також за власних кошт утримувати лісомисливські господарства. Відповідно, в лісників більше немає коштів на ефективний захист тварин, чим вдало користуються браконьєри.

Червона книга – лише книга

Наразі практично нікого не карають за злочини проти природи. Крім того, ті хто мав би захищати дичину від злочинців — екологічна інспекція та поліція повністю ігнорують цей напрям. Навіть затриманих єгерами державних та приватних мисливських господарств на місці злочину найчастіше відпускають правоохоронці. Як це було наприкінці 2018-го в Ічнянському районі Чернігівської області, коли затриманих на гарячому за вбивство лося патрульні просто відпустили.

“Браконьєру абсолютно байдуже на що полювати, — каже мисливствознавець Зарічненського району Рівненської області Руслан Христюк.

— Лось це, кабан, качка чи заєць. Як і наплювати на сезони чи приналежність тварини до Червоної книги. Його може зупинити тільки покарання від правоохоронців. Чи обезцінювання здобичі. У випадку з усе ж тим лосем, вартість м’яса в закупівлі дорогими ресторанами сягає 500-700 гривень. Звісно, незаконно добуту тварину збувають за 200-300 гривень. Але, навіть за таких грошей, спокуса надто велика”. За словами Христюка, йому доводилися брати на гарячому високопосадовців – прокурорів, поліцейських начальників та суддів. Через високу протекцію з боку корумпованої місцевої влади покарати браконьєрів наразі майже неможливо.

Тож не дивно, що за 10 років перебування лося у Червоній книзі його популяція лише падає. Як розповів під час «круглого столу» екс-голова Державного комітету лісового господарства Віктор Червоний, — найбільше зменшення поголів’я лося з 8000 до 4000 відбулося саме в період з 1996 до 2006 року. В цей час діяв мораторій полювання на цю тварину. До речі, за радянських часів, лось був єдиним видом на який дозволялося промислове полювання. І що цікаво, до 1991 року його поголів’я сягало 18 000. Нині, за різними оцінками маємо від 6500 до 10 000 голів. Тобто стрімке зростання з мізерних 4000.

Чому така тенденція? Науковці, не заангажовані до екологічних проектів на міжнародних грантах, впевнені, що саме дозвіл на полювання автоматично залучає додаткові кошти на відновлення популяції. Простіше кажучи, власникам приватних або колективних мисливських господарств вигідно збільшувати поголів’я. І лише регулювати його кількість через ліцензований відстріл.
За інсайдерською інформацією, вартість офіційного полювання на лося для мисливця сягало 40 000-50 000 гривень. Звісно, ця сума ділиться поміж 10-15 мисливців. Але для самого господарства ця сума була вагомим внеском. І без особливої шкоди для поголів’я, бо нормальний господар не ріже курки, яка несе золоті яйця.

За словами екс-міністра транспорту Євгена Червоненка, будь-які заборони в нашій країні чомусь призводять тільки до погіршення ситуації. А все — через тотальну корупцію в правоохоронній системі, через яку інші злочинці, а не лише браконьєри, уникають відповідальності.

Що буде далі?

Лось європейський був під «охороною» Червоної книги майже рік, але, як свідчить бум браконьєрских атак, наявність тварини у цій книзі ні до чого путнього не призвела. Бо захищає не книга, а правоохоронні органи, а карають – судові інститути. Ані ті, ані інші наразі неефективні, тому призвели до повної безкарності злочинців.

Єдині, хто можуть зараз захистити лосів – це приватні та галузеві охоронні структури, які здійснюють нагляд за підвідомчою територією.

Після повернення лося до Червоної книги його тепер захищатимуть не єгері мисливських лісогосподарств, а представники екологічної інспекції, ефективність яких близько нулю. Так, лише 10% протоколів про браконьєрство склали співробітники екоінспекції, решта – єгері лісогосподарств.

Читайте: Лось європейський. Коли Червона книга не захист, а могила

За словами Червоненка, популяція таких червонокнижних тварин, як бурий ведмідь, рись, зубр падає внаслідок нефективної системи державної охорони. І заборону на полювання ні до чого путнього не призвела.

«Ситуація по рисі близька до катастрофи. Популяція щорічно падає на 30%. А що робить Міністерство екології? Нічого. Екологічні інспектори звикли «шмонати» підприємців, а не охороняти рідких тварин», – зазначив екс-міністр і мисливець із багаторічним стажем.
За його словами, охорона лісових тварин сьогодні утримується виключно за рахунок користувачів лісомисливських угідь. Близько 400 мільйонів гривень в рік витрачається мисливцями на утримання єгерської служби.

Таким чином, повернення лося до Червоної книги означитиме, що навіть мінімальний захист тварини від браконьєрів буде втрачений на довгі 25 років, якщо держава не проведе ефективних реформ у системі охорони природи.

Коментарі
Loading...