Там, де гори й полонини… Історія лісокористування в Карпатах очима науковців

0 1,251

Історія лісового господарства в Карпатах бере початок із феодального періоду і тісно переплітається з історією землеробства. Лісове господарство цього періоду мало примітивний характер і зводилось, головним чином, до лісокористування, аналізують науковці.

До ХІХ ст. орієнтувалися, в основному, на природне відновлення вирубаних лісів: на зрубах залишали 10-15 шт. на 1 га насіннєвих дерев. Такий метод лісовідновлення не давав бажаних результатів на великих площах. Тому в кінці ХІХ ст. розпочато штучне лісовідновлення шляхом створення лісових культур.

Похожее изображение

фото etnosvit.com

Внаслідок понад п’ятисотлітньої історії активного господарського освоєння лісистість зменшилася майже вдвічі, значно знизилась верхня межа лісу, на великих площах корінні мішані ліси замінені монокультурами смереки, частими стали інвазії шкідників і грибні епіфітотії, вітровали, всихання, поверхневі геодинамічні процеси. Упродовж останніх десятиріч мали місце катастрофічні повені. Тому особливої актуальності набуває аналіз екологічних і соціально-економічних проблем, виявлення причин та оцінка небажаних змін, які відбуваються в лісах Українських Карпат.

Перші роботи, присвячені аналізу лісових площ і стану лісів Галичини, датуються початком ХІХ ст. З 1883 р. ці питання стали висвітлювати в журналі “Sylwan” Галицького лісового товариства. Перші офіційні свідчення про лісові площі Галичини, Закарпаття і Буковини опубліковані в статистичних звітах Угорщини за 1879 рік й Австрії – за 1891 рік (табл.1) [10]. На той час більша частина лісів (70 %) перебувала у недержавній власності. На початку ХХ ст. їх частка зросла до 80 %.

Таблиця 1. Розподіл лісів Західної України за формами власності

Край,

Воєводство

Площа лісів, тис. га %
державні не державні разом
90-ті роки ХІХ ст
Галичина 196,0 1040,3 1236,3 57,0
Буковина 229,0 222,0 451,0 18,8
Закарпаття 250,0 314,0 564,0 24,3
Всього 675,0 2251,3 2251,3 100
% 30 70 100
1925 р.
Львівське 27,5 650,3 677,8 42,4
Станіславське 260,9 385,0 645,9 40,4
Тернопільське 273,9 273,9 17,1
Всього 288,4 1309,2 1597,6 100
% 18 82 100
1938 р.
Львівське 27,5 634,1 661,6 44,8
Станіславське 260,1 314,5 574,6 38,9
Тернопільське 241,0 241,0 16,3
Всього 287,6 1189,6 1477,2 100
% 19 81 100

 

Важливу роль на Галичині відігравали лісові “концесії”. Договори на лісокористування укладалися з Львівським управлінням лісів – монополістом із заготівлі та реалізації лісопродукції, яке в 1899-1903 рр. заготовляло близько одного млн кубометрів деревини щорічно. Якщо лісопромисловець пропонував будувати вузькоколійну залізну дорогу, то управління здавало йому лісові дільниці на довготривалий період, а в деяких випадках – безстроково.

фото Tyachiv News  Карпати у 30-ті роки минулого толіття

Винищення лісів, яке відбувалося на Галичині перед Першою світовою війною, пояснюється тим, що деревину заготовляла велика кількість підприємців. У 1912 р. лісозаготівлі проводили 400 фірм і окремих підприємців. Природно, що кожний з них рубав ліс по своєму, незважаючи на правила і наслідки. І хоч загальний обсяг заготівлі не перевищував допустимого, значна частина площ лісового фонду втрачалася назавжди. Дані про лісові площі Галичини після Першої світової війни, їх розподіл за користувачами, наведені в роботах Я.Миклашевського (1925 р., див. табл.1).

За даними Л. Панчевського, опублікованими в 1924 р., щорічний приріст деревини в цих воєводствах становив 4476,3 тис. кубометрів. Із них, на Львівське воєводство припадало 36,3 %, Станіславське – 47,1, Тернопільське – 16,6 %. Річний відпуск деревини не набагато перевищував річний приріст – 4555,0 тис. кубометрів і складав у перерахунку на 1 га у державних лісах від 3,1 до 4,3 , а приватних – 2,8-3,6 кубометра.

Лісове господарство в Карпатах до Другої світової війни розвивалося набагато повільніше ніж лісова промисловість. Внаслідок інтенсивного вирубування лісів та недостатнього їх відновлення з’явилися десятки тисяч гектарів незалісених площ та розладнаних малоцінних насаджень. З 1923 по 1938 рр. на Галичині площа лісів зменшилась на 120 тис. га (див.табл.1), на Закарпатті з 1919 по 1936 рр. – майже на 180 тис. га.

Свого максимуму лісозаготівля в Карпатах досягла після Другої світової війни. У 1944-1958 рр. фактичне вирубування лісу в 2-3 рази перевищувало науково обґрунтовані нормативи (табл. 2).

Таблиця 2. Розрахункова лісосіка головного користування і фактичний відпуск лісу в регіоні Карпат (тис. м3)

Роки Закарпатська обл. Ів.- Франківська обл. Чернівецька обл. Всього по регіону Карпат
розрахункова лісосіка фактична вирубка вирубано розрахункових лісосік розрахункова лісосіка фактична вирубка вирубано розрахункових лісосік розрахункова лісосіка фактична вирубка вирубано розрахункових лісосік розрахункова лісосіка фактична вирубка вирубано розрахункових лісосік
1950 1530 3313 2,0 850 3670 4,3 332 740 2,3 2712 7723 2,8
1955 1604 3304 2,1 1740 3260 1,9 332 740 2,3 3672 7304 2,2
1960 1604 2120 1,3 743 2215 3,0 332 550 1,7 2679 4885 1,8
1965 847 926 1,1 771 936 1,2 435 490 1,1 2053 2352 1,2

 

За цей період було заготовлено 92 млн. м3 деревини (рубками головного користування 84 млн. м3, рубками догляду – 8 млн. м3 ). Запаси стиглих і перестійних насаджень зменшилися на 48 % .

В перші повоєнні роки площі вирубок значно перевищували площі створюваних лісових культур, а природне відновлення не завжди давало позитивні результати. До 1955 р. в державних лісах Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей накопичилося 89,4 тис. га невідновлених зрубів. Крім цього, за період 1957-1960 рр. понад 500 тис. га лісів було пошкоджено вітровалами і буреломами. Результатом економічного підходу до ведення лісового господарства у минулому маємо масштабну зміну породного складу лісів регіону, що стало основною причиною зниження біотичної і абіотичної стійкості деревостанів .

З метою збереження природної різноманітності та генофонду карпатських лісів, у кінці 60 років ХХ ст. почали створювати природно-заповідні об’єкти.

Першим – Карпатський біосферний заповідник (1968 р.), площа лісів якого склала 1,5 % від площі лісів регіону. Станом на 1 січня 1996 р частка лісів, підпорядкованих Міністерству екології і природних ресурсів, становила 3,8 % . На сьогодні вона зросла до 7,1 % (табл. 3). Враховуючи природоохороннні ліси інших відомств, їх частка у загальній площі лісів регіону становить 21 %. Сьогодні лісові екосистеми Карпатського регіону займають площу 2,2 млн. га. На ліси Держлісагентства припадає близько 70 % (див. табл. 3).

Таблиця 3. Розподіл лісів регіону за відомствами, тис. га (на 01.01.2014 р.)

Область Усього лісів Держлісагентство Мінекології Інші відомства
га %
Закарпатська 687,9 31,0 479,0 78,2 130,7
Львівська 671,8 30,2 460,0 4,8 207,0
Івано-Франківська 605,9 27,3 443,0 58,8 104,1
Чернівецька 255,5 11,5 163,4 15,3 76,8
Всього: га 2221,1 1545,4 157,1 518,6
% 69,6 7,1 23,3

 

Площа вкритих лісовою рослинністю ділянок становить близько 1 млн. 450тис га, їх запас – 433 млн м3 (табл. 4). Частка експлуатаційних лісів становить 48 %, лісів з особливим і обмеженим режимом користування – 52 %. Обсяги заготівель за останні роки зросли, але інтенсивність використання деревних ресурсів залишається низькою. Тепер в регіоні протягом року вирубується 1,0 % запасу, тоді як у Швейцарії – 1,9 % , Чехії – 2,4 %, Фінляндії – 2,8 %, Великобританії – 3,0 %, Бельгії – 3,1 %.

Таблиця 4. Річне використання загального запасу лісів Карпатського регіону

ОУЛМГ Площа вкритих лісом земель, тис. га Загальний запас, тис. м3 Всього заготовлено, тис. м3 Використання запасу, %
2009
Закарпатське 460,8 161741 936 0,6
Івано-Франківське 426,5 118567 895 0,8
Львівське 428,1 111306 822 0,7
Чернівецьке 160,4 46356 596 1,3
Разом 1475,8 437969 3249 0,7
2014
Закарпатське 455,4 160301 1487 0,9
Івано-Франківське 416 116064 1168 1,0
Львівське 425,6 111507 1144 1,0
Чернівецьке 153,2 44734 735 1,6
Разом 1450 432606 4534 1,0

Середня річна зміна запасу у лісах регіону оцінюється близько 6,7 млн. м3. З 2012 по 2016 роки щорічно заготовлялося 4,3-4,6 млн. м3, тобто її використання становить 65-67 % (рис. 1).

Рис.1. Динаміка використання середньої річної зміни запасу

Для прикладу, інвентаризація лісів Івано-Франківської області (2009-2015 рр.), яка проведена інформаційно-обчислювальним центром виробничого об’єднання «Укрдержліспроект», засвідчила, що загальний запас в лісах області становить 155 млн. м3, щорічний приріст 5,930 млн. м3, а вирубується – 1,200 млн. м3. Таким чином, інтенсивність використання біжучого приросту становить 20 %, тоді як у країнах Європи – 65 % і більше.

На біорізноманіття, відновну здатність, збереження екологічних функцій екосистем прямо або опосередковано впливають технології заготівлі деревини і способи рубок, а також сучасна вікова структура лісів регіону, яка вимагає переорієнтації стратегії на ефективне використання середньовікових і пристиглих деревостанів усіх панівних порід (рис. 2). Відчутний вплив на лісове середовище мають машини і механізми, які використовуються в Карпатах. В першу чергу це стосується тракторного трелювання деревини, яке займає до 80 % в об’ємах лісозаготівель. Екологобезпечні лісові комбайни і підвісні канатні установки мають обмежене використання в гірських умовах Карпат, в першу чергу через високу ціну.

Рис. 2. Вікова структура лісів регіону за панівними породами

Отже, сьогодні проблема лісокористування у Карпатах полягає не в обсягах заготівель, а у способах і технологіях рубок, технічних засобах, великій кількості дрібних підприємців, що займаються лісозаготівлями, недолугій транспортній інфраструктурі та недосконалій нормативній базі.

Підписанням «Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», Україна задекларувала дотримання європейських підходів в управлінні територіями. Ключовою ланкою раціонального лісокористування і сталого розвитку лісового господарства Українських Карпат є екологізація лісогосподарської діяльності.

Науковці дійшли висовку, аби подолати проблеми і вирішити поставлені завдання потрібне:  підвищення ефективності управління лісовим господарством через запровадження принципів невиснажливого лісокористування, екосистемного підходу та розробки змін до нормативних документів;

 

  • удосконалення ведення лісового господарства через комплексне використання лісових ресурсів, зменшення обсягів суцільних рубок, запровадження лісозаготівель на основі використання природозберігаючих технологій, машин і механізмів, розвиток лісової інфраструктури у гірських лісах;
  • реформування економічної і фінансової системи лісового господарства, через створення фонду розвитку лісового господарства, забезпечення економічних стимулів впровадження еколого-збрерігаючих технологій;
  • розробки нових правил державного – приватного партнерства в напрямках лісокористування. Створення великих лісозаготівельних компаній, які будуть проводити лісозаготівлі тривалий час, в значних об’ємах на одних і тих самих територіях (як варіант в межах водозбірних басейнів) за умови обов’язкового застосування сучасних природозберігаючих технологій;
  • створення центрів підготовки спеціалістів для роботи на нових сучасних машинах й механізмах та підвищення кваліфікації спеціалістів лісового господарства і лісозаготівель, які будуть займатися питанням організації і проведення лісозаготівельних робіт.

О.І. Голубчак В.М. Гудима, В.Д. Гудима, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака

Коментарі
Loading...