Тропічні повені в Україні: хто винен?

0 867

Протягом останніх тижнів Україною пронеслись справжні тропічні зливи. Рівень опадів в багатьох регіонах лише за тиждень перевищив місячну норму. Характерно, що шалені зливи чергувалися із такою ж нестерпною спекою, а самі опади були дуже короткочасними, хоча і надзвичайно інтенсивними, дуже сильно нагадуючи мусонні дощі у Південно-Східній Азії, пише Ресурс. Метеорологи кажуть, що це є ознакою змін клімату, тому доведеться звикати до аномальної спеки, тропічних злив і навіть до ураганів. Виявилось, що до викликів погоди не готові ані сільське господарство, ані великі міста, в тому числі столиця.

Результат пошуку зображень за запитом "Київ"

Потоп в центре Киева: машины по окна в воде и человек на капоте 01
фото Володимира Бугаєнка

Київ та Львів у воді

Центр Києва сильно постраждав від злив ще наприкінці липня, коли залило по коліно навіть Хрещатик, який донедавна не знав такого затоплення. На початку серпня лиха зазнав майже весь центр міста. Були затоплені входи у метро, підземні переходи та паркінги, торгові приміщення та дороги.

Результат пошуку зображень за запитом "Кирилівський міст зруйновано фото"
фото Facebook

Але справжнє стихійне лихо місто зазнало в ніч на 16 серпня, коли сильний дощ і вітер накрив столицю всього лише на 20 хвилин, але залишив після себе страшні наслідки – зламані дерева, затоплені вулиці, зірвані дахи літніх майданчиків ресторанів і кафе. Місто досі ще не бачило повністю затоплених автівок, які просто пливуть вулицями. За лічені хвилини було знищено тротуарну плитку, а самі тротуари у центрі міста перетворилися на болото. Лише дивом ніхто не загинув, але б якщо такий дощ лив би всю ніч, то жертв уникнути не вдалося і рахунок загиблих міг би йти на сотні, а той тисячі. Матеріальні втрати міста та киян оцінити важко, але очевидно, будуть оцінені не в один десяток мільйонів доларів.

Потоп в центре Киева: машины по окна в воде и человек на капоте 05

Недалеко от НСК "Олимпийский" асфальт не выдержал проливных дождей и проломился
фото Інформатор

Після стихії прибирати місто вийшло понад тисячу комунальників. Але прибрати вдалося не все. Досі в центрі багато доріг із повністю розбитим покриттям та ямами, в які може провалитися велика машина.

Коммунальщики занялись ремонтом дороги
 Наслідки серпневих злив в Києві/ фото Інформатор

 

Як зазначають експерти, зливи зазнали дошкульного удару міській інфраструктурі. Вода зруйнувала Кирилівський міст, внаслідок чого місто стоїть у пробках навіть у серпні. Дощ затопив всі підземні об’єкти, які тепер доведеться відновлювати та очищувати. Стихія також пошкодила підземні комунікації.

фото Цензор.НЕТ

“Серйозна аварія у Подільскому районі Києва. Злива зруйнувала склепіння колектору річки Глибочиця майже в самому гирлі, під аварійним Рибальским мостом. На поверхні утворилась воронка з нестабільними краями, яку, на додачу, підмивають води з аварійної теплотраси, що йде під мостом, над воронкою”.

Диспетчерська ШЕУ відмовилась навіть приймати заяву, бо це не їхня територія.
“Майстер перевіряв, на дорожньому покритті все в порядку. На вихідних, за прогнозами, на столицю сунуть опади. Руйнація продовжиться і масштаби її можуть зрости. Для прикладу можна згадати аналогічний випадок з колектором Сирця”, – зазначає Київська спелеологічна асоціація.

Спелеологи б’ють на сполох. Через зливи підземні річки Глибочиця, а також зарита у бетоні річка Почайна переповнилися і готові наробити лиха у місті.

__1_read-only_01
Поштова площа. Під землею затопило археологічні розкопки. Фото А. Моріна

Київ став поступово підтоплюватися через засмічення  зливових каналізацій, неправильно прокладеної каналізаційної системи, відсутність належного ухилу доріг, а також через природні фактори, вважає директор Інституту міста Олександр Сергієнко.

Результат пошуку зображень за запитом "Сергієнко інститут міста"
фото Голос UA

“До Києва щорічно завозили 100 тис. тонн піску, розсипали на дорогах. Навесні його прибирають, однак частина потрапляє в каналізацію. Плюс всякий непотріб: гілки, недопалки, пластикові пакети. Тому Київавтодор весну починає з того, що чистить каналізаційні колодязі, яких в Києві 30 тисяч “, – каже Сергієнко.

За його словами, крім засмічення, свою роль також відіграє неправильна прокладка зливової каналізації: оскільки в Києві складний рельєф, проведення такої каналізації значно ускладнено.
Основною проблемою міста є засмічені зливостоки. Каналізація в місті маленька, до того ж повністю засмічена і не зможе впоратися із великими потоками води. Водночас, зливостічна система не обладнана очисними спорудами. Те, що змивається з асфальту, потрапляє прямо в річку.

Як підприємці, так і прості городяни постійно кидають у каналізацію сміття, не зважаючи на прохання комунальників цього не робити. Як результат, ті хто засмічують зливостоки, потім самі потерпають від наслідків затоплення. «Київводоканал» не дуже хоче чистити всі стоки або ставити очисні системи, бо це доволі дорого. Тож столиця за рівнем розвитку каналізаційної мережі досі знаходиться на рівні середини минулого сторіччя.

Ще одна велика проблема – будівельний бум. Каналізаційна система Києва була побудована ще в радянські часи, і не була розрахована на таку щільну забудову, як зараз. Ще 10 років тому навіть великі дощі з труднощами, але поглиналися газонами, пустирями, парками та водоймами. А зараз воді просто немає куди виходити, адже нині немає жодного мікрорайону, де б між трьома радянськими дев’ятиповерховими будинками не встромили б кілька двадцятиповерхівок. Всі вони підключені до тієї ж самої каналізаційної системи, яка була побудована 50-60 років тому і продовжує працювати без жодного ремонту і реконструкції. Не дивно, ще першою «здала» сама каналізація центральної частини міста, бо була найбільш старою та занедбаною. Центр знаходиться у низині, тож дощова вода стала швидко прибувати із повністю забудованих пагорбів, миттю затопивши все навкруги.

Вода й  надалі обіцяє принести сюрпризи. Синоптики прогнозують подібні шквали як наприкінці серпня, так і у вересні. Міська влада навряд чи зможе попередити катастрофу, тому доводиться лише сподіватися, що нові тропічні зливи обійдуться без людських жертв.
Наразі Київ та Львів (який трохи менше постраждав від повені) підраховують збитки і намагаються убезпечити себе від повторів стихійного лиха.

Аграрії підраховують збитки

Небезпечна ситуація склалася і в агросекторі. Весь червень посіви страждали від посухи. Дощі були відсутні не лише не Півдні, але й на Заході та Півночі країни, внаслідок чого частина посівів або згоріла, або не проросла через брак вологи. Спекотний і посушливий степовий клімат активно просувається на північ, і відтепер наслідків посухи зазнає навіть Київщина, де раніше не знали проблем із вологою. Синоптики також зафіксували зростання кількості смерчів, які утворюються в умовах високої температури та вологості. Руйнівні смерчі фіксували не лише на Півдні, але й на Київщині, Буковині. Всі ці явища ще раз вказують на різку зміну клімату країни, який влітку все більше нагадує тропіки.

У липні, коли аграрії активно збирали врожай, поля вкрили рясні дощі. Заливало як Північ, так і Південь. Фермери скаржилися, що не можуть вийти на збір врожаю через сильні зливи. Ті, хто наважився вийти в поле, застрягав у комбайнах або змушений був висушувати зерно. Більша частина пшениці одразу втратила свою цінність, із класу продовольчої перетворившись на фуражну. Частина врожаю була повністю втрачена. Аграрії зазначають, що не пам’ятають, щоб у липні та серпні випадали такі сильні зливи із градом. Кліматичні зміни в подальшому різко змінять хід та характер сільськогосподарських робіт, адже доводиться тепер працювати в умовах тропіків, коли зливи чергуються із посухою.

Лісівники попереджали…

Між тим, представники лісової галузі вже давно занепокоєні різкими кліматичними змінами в країні та тими жахливими наслідками, які вони несуть. Так, останні роки дерева стали різко втрачати вологу через зниження рівня ґрунтових вод, внаслідок чого ліси стали масово і швидко висихати. Якщо справа так піде і далі, то вже протягом кількох десятиріч ми ризикуємо втратити до третини лісових площ через масову посуху. Через надмірну експлуатацію земель, втрату лісів та поле-захисних смуг відбувається опустелювання. Супутники зараз не знаходять 10% територій, покритих лісом. Тому на думку лісівників, потрібно терміново обмежити зростанні орних площ і зробити всі заходи для зростання лісових насаджень, адже лише ліси здатні врятували країну від опустелювання.

Роками на київських пагорбах ігнорували попередження лісівників, відтак наслідки «африканської» погоди застали урядовців зненацька. Можливо, втрачена через затоплення дорога автівка якогось чиновника таки змусить його зробити щось термінове для збереження країни від катастрофічних наслідків тропічних повеней.

Коментарі
Loading...