Всихання легень країни: чому масово гинуть українські ліси та як їх врятувати?

0 57

На Вінниччині і по всій країні масово всихають ліси. Рятувати їх заважає законодавча бюрократія і некомпетентні «любителі-захисники» лісу.

Останніми роками переважна більшість регіонів країни, зокрема Вінниччина, потерпають від всихання лісових масивів. Одна з головних причин – різка зміна клімату. Це сприяє активізації та плодючості шкідників – передусім, короїдів, які знищують живі дерева. «Підсобляють» всиханню «зелених легенів» краю розтягнуті у часі бюрократичні процедури. Зокрема, погодження на проведення в лісах санітарних заходів. Іноді ускладнює ситуацію боротьби з гризодубами і втручання у процес патріотично налаштованих, але некомпетентних в лісівництві, співвітчизників.

На початок 2018 року площа державних лісів Вінниччини, охоплених всиханням, сумарно становила майже чотири з половиною тисячі гектарів. Візуально, це трохи менше половини обласного центру. За півроку, що минули, мертва зона стала ще більшою, і її площа постійно розширюється. Всихають такі цінні породи як дуб, ясен, граб, але найбільше – хвойні: ялина, сосна. Дерева знищують хвороби і шкідники, зокрема, короїд верхівковий, короїд-типограф.

Всихання наступає як цунамі

– На Вінниччині всихання ялини європейської від короїда-типографа сьогодні сягає близько 1 тисячі гектарів. Це майже 40 відсотків від усіх дорослих ялинових насаджень. Залишились, можна сказати, останні ялинові ліси,- розповідає заступник директора державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх.

Спостерігаємо і всихання сосни звичайної, близько 100 гектарів. Причому, ці патологічні процеси відбуваються не тільки в лісі, а і в парках, скверах, зелених насадженнях населених пунктів

Епідемія національного і світового масштабу

Всихання лісів на Вінниччині не локальна проблема. В останні роки лихо охопило усю Північну півкулю. У США, приміром, територія небезпеки дорівнює площі Франції. В Україні, окрім нашої області, від всихання страждають також Українські Карпати (Львівська обл. – 16,2 тис. га всохлих хвойних дерев, Івано-Франківська – майже 5 тис. га, Закарпатська – 1,5 тис. Га, Чернівецька – 1,4 тис. га), Кіровоградська область (дуб – 40,3 тис. га, сосна – 3,4 тис. га), Волинська (сосна – 36,8 тис. га, дуб – 2,6 тис. га), Черкаська (сосна – 10,4 тис. га, дуб – 9,4 тис. га), Житомирська (сосна – майже 13 тис. га, дуб – майже 2 тис. га), Чернігівська (сосна – 14,3 тис. га, дуб – 1,6 тис. га) та інші області.

Спекотне літо для лісів – мука

Негативно впливає на всихання лісів зміна клімату. Він, за слова експертів, в останні роки в Україні з помірно-континентального все більше стає континентальним. Через це підвищується температура повітря,спекотним і посушливим стає літо.Зменшення кількості дощів призводить до зниження рівня грунтових вод. дерева з поверхневою кореневою системою, такі як ялина,не отримують необхідну кількість вологи, починають всихати. Високий температурний режим стає причиною різкого збільшення випаровування з листової поверхні дерев, які не готові до температур Сахари.

На ослабленому дереві починає рости опеньок, коренева губка, які ще більше його ослаблюють. Згодом на хворому стовбурі поселяються шкідники, які дерево остаточно добивають.

– Цього року ми спостерігали різкий контраст змін пір року: закінчення зими і настання літа, весни практично не було. За таких умов, зазвичай, шкідник раніше вилітає, добре себе почуває, менше хворіє, дає хорошу плодючість. Наприклад, до зміни клімату самець верхівкового короїда запліднював до 8-12 самок, кожна з яких відкладала 60-80 яєць, потім ці 60 шкідників ще раз давали потомство. А нині, в умовах подовженого літа, ситуація змінилась. За словами деяких дослідників, короїди тепер у нас плодять нащадків вже по три, а то і по п’ять разів за теплу пору року, – розповідає Олександр Болюх.

Кліматичні зміни також призводять до аномальних природних явищ – льодоламу, буревіїв, посухи, що сприяють виникненню пожеж. Все це у сукупності із зниженням рівня грунтових вод, зміною гідрорежиму грунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам.

Якщо хвойне дерево здорове, має достатню кількість вологи при оптимальній температурі, то при заселенні шкідника воно себе захищає смолотечею. Коли дерево ослаблене, то ця кормова база стає для короїда доступнішою, він активно харчується, росте, а дерево помирає. Шкідник заселяє сусідній стовбур, розповсюджуючись на нові території.

На сьогодні в Україні більшість лісів – рукотворні, насаджені людиною, часто монокультурні, з недостатньо збалансованим породним складом. В такому лісі від однієї хвороби чи шкідника страждає, або гине уся площа. А от заселився верхівковий короїд у мішані масиви – всихає сосна, а решта території залишається залісненою, – пояснює експерт.

Пастки, хімобробка, природні вороги – не панацея

Порятунком лісів в нашій області займаються фахівці Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства.Зі шкідниками вони борються біологічними та хімічними методами. Перший передбачає залучення природних ворогів короїдів – птахів, комах. Другий обприскування отрутохімікатами. Але, як розповідають самі лісівники – враховуючи масштабність патологічних процесів у лісових насадженнях, ефективність кожного методу недостатня, а нерідко шкідлива і дороговартісна.

Приміром, застосовують феромонні пастки, що містять жіночий гормон шкідників і використовуються для відлову і знешкодження короїдів. Але вони – річ не з дешевих. Один такий пристрій коштує 30 євро. А на лісництво потрібно щонайменше сотня пасток. Це 3000 євро… Щоправда, в Європі даний метод екологічно безпечної боротьби з короїдом-типографом використовують уже не одне десятиліття. Зокрема, за даними «Українського лісового порталу» в Норвегії в 70-х роках 20 століття встановили 600 тис. феромонних пасток, якими, в середньому, виловлювали 4,5 більйона жуків на рік (середній вилов комах-топографів на пастку склав 4700-7400 шт.), Збиток від короїда навколо пасток значно скоротився. З початку 80-х років ці роботи припинені, оскільки популяція короїда знизилася до звичайного рівня чисельності.

В свою чергу, українські науковці-лісівники критично ставляться до застосуванням феромонних пасток. За словами завідувача лабораторії захисту лісу  Українського науководослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького Валентини Мєшкової ефективність згаданих пасток перебільшена.

– Феромонні пастки можуть виловити більйони жуків, але якщо у насадженні несприятливі умови для росту певної породи, короїд швидко збільшить чисельність, розмножуючись у сприятливих деревах. А самі жуки з кожним поколінням стають стійкішими до дії феромону. Завжди певна частина популяції на нього не реагує.

Тобто, через декілька поколінь значна частина популяції не потрапить у пастки. Виробництво феромонів – це окрема галузь бізнесу у деяких країнах, постійно треба вдосконалювати склад речовин і диспенсорів, щоб ці пастки купували! І коли нам кажуть про Норвегію з її феромонними пастками, то варто згадати, що вішали їх з 70-х рр., а чисельність короїда знизилася лише у 1983 році, – пояснює науковець.

З огляду на низьку ефективність феромонних пасток і специфіку наших лісів, у яких відсоток хвойних значно вищий ніж у лісах європейських, масового використання у нас в Україні вони не набули. Їх використовують дуже рідко, з метою спостереження, чи при необхідності врятувати певні ділянки, якісь цінні насадження, окреме урочище.

Не виправдовує себе і хімічна обробка, тому вінницькі лісівники її нині не застосовують. Бо шкоди від отрути більше ніж користі: гинуть корисні комахи, птахи, звірі.

Більш ефективним є залучення природних ворогів шкідників: комах, які відкладають яйця в тіло короїда або харчуються ним самим. В їх числі лісові мурахи. Свій вагомий внесок у боротьбу з нашестям деревогризів роблять птахи. Аби підтримати цих помічників людини,працівники Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства огородили близько 400 мурашників, вивішали у лісах майже 19 тисяч шпаківень і синичників.

Втім, повністю контролювати популяцію короїдів ті ж самі птахи не можуть, бо за сезон вони висиджують лише один виводок потомства. А з огляду на збільшення кількості шкідників уже потрібно два-три виводки.

Ще один метод зупинення і запобігання всиханню зелених масивів, який застосовують вінницькі лісівники – введення у насадження нових лісових культур, стійких до посушливих кліматичних умов та високих температур. Це горіх чорний, берека лікарська, гікорі чорний, гікорі білий, дугласія, модрина європейська.

Зрубати, щоб врятувати…

Але основним рятівним засобом в катастрофічній ситуації поширення всихання дерев є, як це не прикро звучить, суцільна санітарна рубка лісу –кажуть лісівники-експерти. Проводити її необхідно уже зараз, і то якомога швидше, адже, скажімо, п’ять ушкоджених короїдами дерев на гектарі, якщо їх своєчасно не прибрати, уже через два тижні дають «стадіон» хворих і мертвих дерев.

Коли сосна віком 50-60 років починає масово сохнути, уражена короїдом верхівковим, цей осередок слід своєчасно ізолювати, зрубати, якомога швидше вивезти і здійснити заходи з очищення лісосіки після рубки (спалювання кори, подрібнення порубкових решток). Це необхідно аби врятувати здорові дерева і не втратити деревину, яку можна реалізувати навіть і не за максимальною вартістю, але головне в цьому питанні – перешкодити розповсюдженню шкідника! У протилежному випадку природа втрачає тисячі гектарів здорового лісу, а держава – мільйони! – каже Олександр Болюх. Якщо ми своєчасно не заберемо заселене короїдом дерево, то наступного року за умов, ідеальних для шкідника, він заселяє від 30 до 170 дерев! Це якщо виключити такі фактори як мороз, природні вороги шкідників, хвороби тощо, – додає лісозахисник.

Порятунку лісів заважає бюрократія

Ліс в Україні – власність держави. І саме вона дбає про його захист і збереження. Але в законодавстві, яким передбачаються методи збереження й захисту лісу, є певні недоліки, що гальмують процес порятунку лісу…

– Дуже часто у спеціалістів, які виявляють і локалізовують осередки шкідників, «зв’язані руки, – розповідає Олександр Болюх. – Процедура оформлення суцільної рубки (зібрати комісію, розіслати листи, домовитись) за терміном займає від двох тижнів до місяця. Згідно з нормативними документами, ми не можемо вчасно забрати свіжозаселені шкідником дерева, якщо вони не мають певного переліку ознак.

До слова, у сусідній Білорусі у цьому нема проблеми. Рішення про санітарну рубку приймає лісничий, без комісії. Вони рятують деревину і не допускають можливих майбутніх уражень. Щойно побачив лісничий гілкопад чи інші ознаки заселення шкідників – до вечора дерево вже забрали. А у США, приміром, уражену частину зрізають, плюс буферну зону 50 м – і усе спалюють. Ми поки що в цьому питанні тримаємо серединку.

Сподівання на розуміння громадськості

І ще один парадокс, зауважують лісівники: їхніми помічниками у порятунку «зелених легенів» області мали би стати громадські активісти, які відстоюють інтереси держави, територіальних громад. Але, розводять руками експерти – нерідко активісти, через власну некомпетентність у лісівничій справі перешкоджають своєчасній локалізації зон ураження шкідниками, піднімають паніку, збурюють громадськість.

– Необхідно, щоб нас підтримували наші співвітчизники. Наприклад, дерево уже мертве, але візуально не фахівець цього не бачить. Воно ще зелене (зрубана новорічна ялинка кілька тижнів теж ще зелена). Треба орієнтуватися за додатковими ознаками: діри в стовбурі, гілкопад, бурове борошно. І ми виявляємо ці патологічні процеси. А місцеве населення, активісти, деякі ЗМІ починають піднімати негативний шум, мовляв, рубають зелений ліс! Дуже хочеться, щоб важливість цього питання розуміли на рівні суспільства. Щоб українці свідомо підтримували лісівничу працю, а не піддавались на сумнівні провокації – резюмує Олександр Болюх.

А в цілому, кажуть лісівники, якщо уже нині не будуть внесені зміни до діючих нині санітарних правил, в лісах не лише Вінниччини, а і усієї України зовсім скоро не буде що захищати…

Автор Сергій Стриж

Джерело:Vежа

Коментарі
Loading...