Всихання лісів залишається екологічною епідемією світового масштабу

Нова світова пандемія відсунула на задній план немало інших загрозиливих проблем, в тому числі екологічних. А саме вони чи ненайголовніші, бо саме від кількості  і якості повітря, води і лісів залежить подальша доля людства. Короїдне всихання дерев  залишається мало не проблемою номер один і причиною загибелі лісів в різних куточках світу, пише Ресурс.  

Не обійшла короїдна пошесть ні Європу, ні Америку. Італія, Франція, Німеччина, Польща, Білорусь, Швеція, Фінляндія  — неповний перелік постраждалих країн. В Україні це Житомирщина, Віниччина, Волинь, Закарпаття тощо. Особливо тривожним  останні 15 років  є всихання  шпилькових насаджень, кажуть закарпатські лісопатологи.

Ліси, ослаблені шкідниками, впливом різких сезонних коливань температури, кількості опадів, зумовлених  новими кліматичними змінами на планеті, не витримують  такого навантаження і масово гинуть, констатують фахівці.

На Закарпатті в даний момент сукупна площа уражених лісів становить 19 090 гектарів. З них шкідниками вражені 2023 гектари, хворобами лісу – 11 019 гектарів, вітровалами і буреломами – 6047 гектарів, повідомляють лісівники.

“Масове всихання лісу спостерігається на Закарпатті останні 15-20 років. Причина, здавалося б, банальна — підвищення температури повітря приблизно на один градус. Та якщо на здоров’ї людини це ніяк не позначається, то для біологічних організмів — смертельний вирок.

Для дорослих лісів потепління стало фактором ризику, бо збільшилося випаровування води та виник дефіцит вологи, протягом весняно-літніх і осінніх місяців. Дерева з поверхневою кореневою системою, такі як ялина і ялиця, не отримують необхідної кількості вологи. Ліси втратили стійкість до хвороб, стали легкою здобиччю для стовбурових шкідників, які через відсутність морозів і різкий контраст сезонних температур також мутують. Шкідник раніше вилітає, добре почувається, менше хворіє, дає хорошу плодючість. Цей вид шкідника може давати до двох видів поколінь (сестринське покоління) тому ми можемо спостерігати дві хвилі всихання насадження протягом року. У певній кількості ці шкідники завжди були присутні в лісі, але дерева мали здатність боротися. Тепер вони ослаблені, як людина без імунітету, а шкідників дедалі більшає”, – розповідають інженери-лісопатологи Закарпатського лісопатологічного пункту ДСЛЗП.

Для того, щоб вбити дерево, достатньо 5-10 короїдних сімей. Кожна комаха не лише пошкоджує волокна, а й приносить на своєму тілі спори грибів. Вони перекривають циркуляцію води у крону дерева і воно всихає за кілька тижнів. Саме через невпинне розмноження короїда ліс гине так масово, а завдяки грибам — ще й стрімко. Видимою ознакою ураження дерева короїдом стає зміна кольору хвої. Якщо верхівка смереки починає жовтіти — короїди на місці, дерево із повністю жовтою та сипучею хвоєю. Рятувати запізно — «квартиранти» вже виїхали.

У Держлісагентстві, заради рятування лісів від всихання, запустили ...

“Якщо хвойне дерево здорове, має достатню кількість вологи при оптимальній температурі, то при заселенні шкідника воно себе захищає смолотечею. Коли дерево послаблене, ця кормова база стає для короїда доступнішою, він активно харчується, росте, а дерево помирає. Зменшити інтенсивність розмноження шкідників може дощове прохолодне літо або зима з тривалим періодом температур до -30 градусів. Цього чекати покищо не доводиться. Боротьба зі шкідниками  хімією, тобто оприскуванням чи розпиленням є дороговартісною”, – підсумовує лісопатолог.

Отже, лісівники вдаються до вже випробуваних методів — використання біологічних захисників: мурашників, шпаківень, феромонних пасток. До речі, останній метод  також не з дешевих.

Один такий пристрій коштує 30 євро. А на лісництво потрібно щонайменше сотня пасток.

В свою чергу, українські науковці-лісівники кажуть, що й феромонні пастки – не панацея. За словами завідувачки лабораторією захисту лісу  Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького Валентини Мєшкової ефективність згаданих пасток перебільшена.

“Феромонні пастки можуть виловити більйони жуків, але якщо у насадженні несприятливі умови для росту певної породи, короїд швидко збільшить чисельність, розмножуючись у сприятливих деревах. А самі жуки з кожним поколінням стають стійкішими до дії феромону. Завжди певна частина популяції на нього не реагує”, – каже вона.

Тобто, через декілька поколінь значна частина популяції не потрапить у пастки. Виробництво феромонів – це окрема галузь бізнесу у деяких країнах, постійно треба вдосконалювати склад речовин і диспенсорів, щоб ці пастки купували! І коли нам кажуть про Норвегію з її феромонними пастками, то варто згадати, що вішали їх з 70-х рр., а чисельність короїда знизилася лише у 1983 році, – пояснює науковець.

На Закарпатті в лісах встановлюють... феромонні пастки! Що це і ...
Прилаштування феромонних пасток

Лісопатологи вважають, що потрібно відходити від монокультурності українських лісів і  висаджувати змішані багатоярусні ліси, вирощувати ті лісокультури (горіх чорний, берека лікарська, дугласія, модрина європейська, сосна жовта), які  адаптовані до посушливого клімату і високих температур, а тому здатні встояти перед шкідниками.

Лісівники також змушені визнати: досі найефективнішим та оперативним методом боротьби є вчасно проведений лісогосподарський захід (ліквідація захаращення, вибірково-санітарна та суцільна санітарна рубка). Тактика — «йти перед короїдом» виявляється  також дієвою профілактикою розповсюдження короїда. Окрім цього, вирублені рештки потрібно оперативно знищувати.

Всихання лісів це проблема не тільки українська, її можна назвати світовою, але  методи боротьби за «зелені легені» різні.

У Польщі, завдяки досконалій нормативній базі із захисту лісу, лісівники мають усі повноваження і встигають запобігати поширенню всихання, тому цю проблему в державних лісах вдається вирішувати.

До слова, у південній частині Білорусі влітку 2017-го року через масове ураження лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру та виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тисяч га. Наступного, 20018-го білоруські вчені заявили, що працюватимуть над виведенням нового вида сосни, який на генному рівні буде більш стійкий до короїда, виділятиме більше смол для боротьби з ним.

У Туреччині хворе дерево маркує лісничий, і до кінця дня його зрубують, до того ж переробляють залишки порубаних решток на пил (це також важливо, бо на них можуть зберігатися як жуки, так і їхні відкладені яйця). У нас, навіть якщо дерево спиляють, його рештки залишаються. Спалювати їх не можна, бо це порушення правил протипожежної безпеки. Заборона проводити вибіркову рубку хворих та пошкоджених дерев є менш цінною.

Читайте також:

Жив на світі добрий жук

В результаті,  лісогосподарські підприємства  недоотримують 50% або більше її вартості. Адже частково пошкоджений стовбур можна переробити на ділову деревину, 1 кубометр якої коштує приблизно 3000 грн, а перетворений жуками і грибами на дрова оцінять лише в 600 грн.

Таким чином, всихання дерев від навали короїда та кліматичних змін –  це не вигадка  і не “вселенська змова” лісівників,  як люблять відводити проблему  у свій бік окремі “захисники природи”, не бажаючи розібратися у суті проблеми. Це цілком серйозна і реальна загроза на кшталт нових епідемій людства, яка реально загрожує знищенню зеленого ресурса планети.

 

 

 

Коментарі
Loading...