“Захисники лісу”: рекет, корупція та фальш

Боротьба за природу – це не лише благородна справа, але й великі гроші. На західній Україні підняли голову звільнені чиновники, корупціонери та навіть кримінал, які під видом «захисту природи» намагаються повернути собі владу та “нагнути” під себе весь місцевий бізнес.

Як пише Багнет, для прикриття своєї кримінальної діяльності вони використовують міжнародні природозахисні організації, які часто не здогадуються, яке кримінальне минуле мають їхні «активісти».

Буковинські аферисти

На жаль, навіть поважні природоохоронні організації не надто перебірливі у співпраці із активістами на місцях. Тому їхніми партнерами нерідко стають люди, які переслідують далеко не природоохоронні цілі.

Приміром, підрозділ WWF в Україні – «Лісова варта» бере під своє крило майже всіх, хто захотів з ними працювати. Тож не дивно, що під опікою поважної природоохоронної організації в Україні подекуди працюють рейдери, корупціонери, звільнені чиновники і навіть браконьєри.

Мотив такої зацікавленості з боку криміналу та звільнених чиновників зрозумілий. Влада не наважиться перешкоджати «активістам» поважної природоохоронної організації, водночас, тут можна поживитися за рахунок освоєння грантів, безкоштовного отримання інформації, юридичної допомоги, різноманітного спорядження тощо.

Найбільш активно працюють подібні липові активісти на Буковині та на Закарпатті, де вони вже не один рік тероризують місцеві лісгоспи, місцевий видобуток корисних копалин та місцеву владу.

Так, у Чернівецькій області процес захоплення контролю розпочався із «Антикорупційної комісії Чернівецької області», керівником якої є пані Жукова, вона ж в минулому Чижевська, Сандуляк, Олару, проти якої порушене кримінальне провадження за підробку документів.

Членами «Антикорупційної комісії» були також Біркле О., Жаріков Г., Кармазенюк Я., Гуцул О., основною метою яких було збагачення будь-яким шляхом. Отримавши через корумпованих чиновників членство у громадській раді при управлінні екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації, ці персонажі навели справжнього остраху на місцевих жителів, громадські організації та бізнес.

В Інтернеті з’явилося відео, де ці особи, представляючись членами федерації роботодавців, погрожували спалити хати місцевим жителям, які були проти «русловпорядних» робіт на річках, під якими йшлося про видобуток гравію та щебню. Місцеві вказують, що трійка Біркле, Жаріков, Кармазенюк виконують цей терор на замовлення бізнесмена і колишнього керівника «Чернівціводоконал» Михайла Крайса, який теж подався у «екоактивісти».

Крайс надав офіс Біркле та Бурдужану О.М. для розміщення громадської організації «Нове суспільство» та координатора «Лісової варти», яка є підрозділом WWF .

Дані особи всіляко опікується з боку WWF: проходять семінари, спілкуються із керівництвом Фонду в Україні, допомагають йому облаштуватися в області.

Як виявилося, трійця Біркле-Кармазенюк-Жаріков має дуже бурхливе минуле, яке більш притаманне кримінальним авторитетам, ніж екологам-активістам.

Наприклад, Біркле був засуджений двічі: спочатку за грабіж із побиттям, а потім за шахрайство. В Чернівцях він давно відомий, як бандит на прізвисько «Кабан», який виконує брудні замовлення місцевих ділків. От цей «Кабан» і незаконно очолив громадську раду при управлінні екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації, фактично, обклавши даниною місцевий бізнес.

Що стосується Кармазенюка, то він працює на побігеньках у політиків та «авторитетів». Нині він є офіційним помічником депутата від «Народного фронта» Михайла Гаврилюка, який не так давно «прославився» тим, що їздить на автомобілі, який волонтери придбали для потреб АТО. Колишній «козак» Гаврилюк діє в орбіті свого боса – депутата і голови фракції «Народний фронт» у Верховній Раді Максима Бурбака, який фактично контролює Чернівецьку область, а також місцеву митницю. Третій учасник угрупування – Жаріков очолював управління в департаменті екології в Чернівецькій ОДА, але був звільнений із посади, і тепер також став активістом, намагаючись відновитися у кріслі чиновника.

Трійця у незаконний спосіб очолила громадську раду при екологічному управлінні ОДА, а також увійшла до громадських рад майже всіх державних структур, за виключенням лісового відомства, звідки вони були вигнані. Політичні та контролюючі важелі дозволили псевдоекологам блокувати майже будь-який господарчий процес в області на свою користь.

Впливові покровителі

Розпорядженням губернатора області Фищука в 2015 році був затверджений порядок  протипаводкових робіт з розчистки та регулювання русел річок Чернівецької області. Біркле та Жарікова, як активістів, призначили моніторити вплив на довкілля на ділянках проведення робіт з розчистки та регулювання русел річок.

Фактично, Фищук через свого заступника Шурдіна призначив прокладок надавати погодження на руслорегулюючі роботи, під якими приховується видобуток гравію та щебеню. Утворивши більшість у громадських радах, Жаріков і Біркле фактично, стали погоджувати вивіз гравійно-піщаної суміші з місця робіт. Наразі ними надано 40 дозволів, більшість виконавців – фірми, причетні до Бурбака. Натомість, конкуренти «народнофронтівця» отримали повне блокування роботи з боку вищезгаданої трійці, навіть, якщо мали всі документи на видобуток.

Всі спроби місцевого населення протестувати проти масових «розчищувальних» робіт були заблоковані вищезгаданими «активістами», в тому числі, за допомогою залякування та погроз. Економічний та політичний вплив Бурбака на Буковині став настільки сильним, що він зміг навіть звільнити губернатора Фищука, коли той перестав проявляти лояльність і поставив питання про звільнення керівника місцевої митниці.

«Мене «попросили» піти, бо прем’єр-міністр Гройсман, Арсеній Петрович Яценюк і Максим Юрійович Бурбак підійшли до президента і поставили умову, що не підтримають бюджет і не будуть підтримки на виборах, якщо ви не звільните голову Чернівецької ОДА Фищука Олександра, – сказав він.

Таким чином, українські корупціонери використовують місцевих екоактивістів та мафію для прикриття своїх бізнес-інтересів.  Їхня діяльність загрожує річкам, горам та озерам області, на які зараз поклали  лапу місцеві корупціонери.

Реванш звільнених та засуджених

Ліси Закарпаття стали джерелом розслідування британської організації Earthsight, яке пізніше виявилося фейком. Посильну допомогу в «розслідуванні» проявили активісти «Лісової варти» WWF на Закарпатті, тим самим, підставивши як центральний офіс Фонду, так і екологічний рух загалом.

Основними інформаторами цього псевдорозслідування виявилися колишні лісівники, звільнені із своїх посад за хабарництво, пияцтво, крадіжки і навіть браконьєрство.

Нині вони не лише «активісти», але й «політики». Члени партії «Укроп» в Закарпатській області Фіцай, Шелемба , Кокіш-Мельник, Дочинець, Войтенко будують своє політичне майбутнє на критиці лісової галузі Тячівського та Рахівського районів і називають себе довіреними особами кандидата в президенти Олександра Шевченка (колишній директор курорту «Буковель» і креатура олігарха Коломойського)

Постійні скарги цього «союзу звільнених лісівників» ні до чого не призвели. Ані поліція, ані інші контролюючі органи не виявили правопорушень у діяльності нинішнього керівництва лісгоспів області.

Всі описані «активістами» схеми розкрадання проводяться і розроблені ними самими, а дехто з них навіть носить в області почесний титул «чорного лісоруба». Приміром, Шелемба є колишнім директором Тячівського «Агролісу», який незаконно вирубав багато гектарів лісу та дубових насаджень, не сплачуючи податків та заробітної плати працівникам. За такі шахрайства та розкрадання він був звільнений з посади, відносно нього було порушено багато кримінальних справ, які до речі,чомусь, так і не розслідуються правоохоронними органами. Загалом, Шелемба був тричі засуджений за розкрадання майна, але йому вдавалося виходити сухим із води і продовжувати свою «активістську» роботу проти керівництва лісового господарства області.

Звільнені за зловживання колишні лісівники утворили в Тячівському та Рахівському районах ціле угрупування, яке за допомогою місцевих корупціонерів розпочало боротьбу за захоплення лісів Закарпаття.

Наприклад, звільнений за масову вирубку здорових дерев директор місцевого лісгоспу та колишній заступник голови Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Пукман залишає надії очолити лісову галузь Закарпаття. Для цього він використовує для провокацій різноманітних псевдоактивістів, приміром, Кокіш-Мельника, також колишнього лісівника, звільненого за розкрадання лісу.

Не так давно того затримали за водіння авто у п’яному вигляді, позбавили прав та наклали штраф у 10 тисяч грн. Це не завадило йому вже без прав ганяти п’яним по селам на автомобілі, лякаючи місцевих жителів. Поліція знову затримала «активіста», але він знову обійшовся невеликим штрафом.

Цікаво, що ця дрібна сошка за підтримки місцевого чиновництва намагалася поставити під свій контроль всі господарства кількох гірських районів області.

Директори та підприємці Рахівського району звернулись у правоохоронні органи, щоб ті перевірили діяльність цього депутата райради від партії «Укроп». Він, маючи «кришу» в особі депутата Верховної Ради та власника гірськолижного курорту «Буковель» Олександра Шевченка, погрожував розправами та переслідуванням тим, хто не вступить в партію «Укроп» та не будуть виділяти кошти. Хто відмовляється платити гроші, піддають психологічному тиску, образам та переслідуванням.

Найбільшого тиску зазнають державні підприємства лісової галузі Закарпаття. Погрожуючи та залякуючи написанням скарг у різні міністерства, Кокіш-Мельник вимагає від працівників гроші та виділення безоплатної деревини для власного лісопереробного підприємства. На тих, хто відмовляється платити, депутат райради постійно пише заяви, скарги та різні публікації у соціальних мережах – про нібито якісь екологічні порушення та самовільні рубки, розкрадання деревини. З усіх скарг та заяв, написаних Кокіш-Мельником на працівників лісової галузі, жодна не була підтверджена контролюючими або правоохоронними органами .

Кошти, які дають бізнесмени та працівники лісового господарства для підтримки партії «Укроп», Кокіш-Мельник використовує на власні потреби та для особистого збагачення, ведучи розпусний образ життя із вживанням алкогольних напоїв .

Також депутат Кокіш -Мельник постійно звертається до керівників лісових господарств, лісничих , майстрів лісу ,щоб ті оплачували за навчання дітей Кокіш-Мельника та його навчання у Львівському лісотехнічному університеті.

Не так давно поліція затримала за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння ще одного «активіста» – президента спілки Захисту лісів Свалявщини – Івана Годю. Він вів себе зухвало і під час оформлення протоколу намагався здійснити опір поліції, за що на нього одягли кайданки і доставили до відділу.

Зухвалість фальшивих активістів свідчить про високу протекцію з боку політичних та кримінальних кіл. Можна лише здогадуватися, що буде з природою, як тільки ці «захисники» лісу дорвуться до влади і зможуть контролювати всі ресурси Карпат.

Ситуація на Буковині та Закарпатті має змусити світову громадськість переглянути своє ставлення до псевдоекологів, які під виглядом захисту дикої природи займаються розкраданням природних ресурсів країни.

Василь Заїченко

 

Коментарі
Loading...