Зберегти український ліс: цьогоріч лісники зібрали рекордний врожай насіння цінних лісових порід

0 319
Багатим нинішній рік видався на врожай жолудя, кажуть  українські лісівники, але трапляється  це раз на 5-7 років.
Саме  зараз гаряча пора у лісівників – триває осіння лісокультурна кампанія: збір якісного насіння, підготовка  ґрунтів, рихлення борозни до майбутньої осінньої, а потім весняної посадок дерев. Лісові фахівці стверджують, що це чи не найважливіший етап у закладанні майбутніх лісів, бо без правильного збору, обробки і зберігання насіння лісових культур – хорошого лісу не вийде, пише Ресурс. 

Збір жолудя на Київщині, фото Київського ОУЛМГ

 

Для майбутніх лісів цінні усі породи дерев: дуб, модрина, бук, клен, сосна, липа, береза, каштан, горіх, черешня тощо. Отже збір насіння кожної лісокультури має свої певні правила. Велике насіння порід дуба, бука, клена лісівники зазвичай збирають після його опадання. Фахівці кажуть, що більш слабке насіння дерево втрачає першим, а лише потім можна чекати на сильне і якісне.

Наприклад, лісопідприємства Волині  вже цієї осені заготовили його майже 120 тонн.  На Львівщині, зокрема лише один Самбірський лісгосп зібрав 12000 кг.

А  в Тульчинському лісовому господарстві, що на Вінниччині, результат важкої праці протягом двох днів (!) – це  13 тонн висіяного лісового насіння, з них 11 тонн насіння  дуба, решта горіх, липа, черешня тощо.

А на Волині дубом хочуть засіяти 16 гектарів. В тому числі  2 гектари – на території державного підприємства “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр”, що розташований у селі Гаразджа.

Цікаво, що саме на його базі   колись створили перший в Україні насінневий банк лісокультур у далекому 2007-му році.  Окрім основних лісоутворюючих порід, тут зберігають насіння ялини європейської, модрини, вільхи, берези, ясена, клена, горобини чорноплідної, калини, спіреї тощо.

Банк насіння являє собою два автономних сховища, в кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються – у пластмасових бочках по 50 кг у кожній при температурі від 1 до 5 градусів.

Насіння шишок зберігають у 10-літрових скляних бутлях при температурі 0-3 градусів.

Саме  в таких комфортних для нього  температурах має зберігатися  насіння для майбутнього українського лісу.

dsc_0404
Так зберігають майбутній ліс, фото Волинського ОУЛМГ

Спеціалісти волинської  насінневої бази розповідають, що в одному  деситилітровому бутлі зберігається 5 кг насіння сосни. Це – 150 тисяч насінин, з якого можна виростити 20 га лісу!

Цікаво, що насіння сосни спочатку  сушать у спеціальних шишкосушарнях, потім його очищують в спеціальних шишкоочисних машинах,  відбираючи найкраще.

dsc_0410

dsc_0418
фото Волинського ОУЛМГ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dsc_0486

Щодо насіння дуба: до того, як він  потрапить  в землю, щоб претворитися з тендітних саджанців на молодий ліс, воно повинно пройти  необхідну обробку: калібрування, флотацію,термообробку,  а потім зберігається у спеціальних холодильниках.  Там жолуді можуть перебувати до 5 років,  насінню це не шкодить, навіть після цього вони придатні як посадковий матеріал.

Під час флотації жолуді занурюють у воду – неякісне насіння відразу спливає. Потім на відібрані після флотації жолуді чекає термотерапія.

Картинки по запросу термотерапія жолудів
фото Хмельницького ОУЛМГ

Термотерапія  – це занурення насіння дуба в спеціальну  термоустановку з водою, температура якої має бути 45 градусів. Протягом трьох годин жолуді  “купають” у  такій гарячій ванній, щоб обробити від грибків і шкідливих мікроорганізмів, що надасть насінню, а потім і саджанцям стійкого імунітету від хвороб.

Устакування для обробки жолудя у Вінницькому ОУЛМГ
Холодильник для жолудів

Лише після такої ретельної обробки жолудь потрапляє до борозни.

Світлина від ДП "Жовківський лісгосп".
Лісонасаджувальні роботи в Жовківському лісгоспі

фото Волинського ОУЛМГ
Світлина від Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Лісовий розсадник у Черкаському держлісгоспі
Лісовий розсадник в Коропецькому лісництві (Тернопільщина)
Нова теплиця площею 450 м кв., у якій вирощують посадковий матеріал із закритою кореневою системою в Іллінецькому лісгоспі (Вінниччина)

Після посіву  дуба звичайного, робота триватиме: лісівники будуть заготовляти  й переробляти насіння інших лісових порід, в тому числі – модрини європейської, що також вражає своїм приростом.

У Волинському лісівництві кажуть, що насадження  модрини є більш стійкими до  різноманітних пошкоджень та хвороб,  у тому числі  спричинених верхівковим короїдом. Через це модрина європейська садиться і одинично, по 100 -200 штук на гектар, і створюються плантаційні культури.

Це швидкоросла порода і у віці 30 років вона дає на один гектар запасу по кубомасі близько 500 метрів кубічних. Для порівняння: сосна звичайна і дуб звичайний такий об’єм деревини можуть давати в стиглому віці – тобто у 80-100-120 років…

Дворічна модрина, фото Волинського ОУЛМГ

А лісівники Скулинського лісництва Ковельського лісгоспу  до цьогорічного осіннього саджання лісу підійшли творчо – присвятили його Лесі Українці та її “Лісовій пісні”.

 

Коментарі
Loading...