Злочин без відповідальності: противники лісгоспів допомагають «чорним лісорубам»

Як показала реальність, усі спроби допомогти лісу з боку «борців за природу» наражаються на провал. Свідомо чи не свідомо, своїми діями вони провокують лише зростання браконьєрства та нелегальної вирубок. Водночас, їхні закони напряму загрожують лісогосподарській та деревопереробній галузі країни, пише “Ресурс“.

Ведмежа послуга чи саботаж?

Третього липня минулого року Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон «Щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Авторами законопроекту виявилися такі «друзі лісу», як Ляшко О.В., Галасюк В.В., Вовк В.І. Дані особи «прославилися» планомірною роботою проти державних лісогосподарств, а пан Ляшко та компанія – справжнім провалом у спробах контролю за «незаконним експортом деревини». Після їхнього рейду у порту Рені виявилось, що радикали під «незаконним експортом кругляку» виявили звичайні дрова, які є цілком легальним видом експорту, проявивши своє невігластво у оцінці деревини. До того, журналісти спіймали «радикалів» на відкритому порушенні закону, оскільки під час своїх рейдів по портах картки радикалів голосували у парламенті.

Закон спочатку мав на меті не лише посилення відповідальності за незаконну вирубку дерев (що підтримають самі лісівники), але й заборону експорту необробленої деревини, зокрема у вигляді дров. Така новела призвела б до переповнення ринку деревини та позбавила лісгоспи більшості доходів, оскільки внутрішній ринок занадто маленький. Без цих грошей лісгоспи не могли вижити і виконувати свої функції, в тому числі із захисту лісу та висадження нових насаджень. На щастя, президент наклав вето на цей закон, вимагаючи виключити експорт дров. Депутати погодилися і закон таки був прийнятий у вересні, вступивши в силу з нового 2019 року.

Замість захисту – масові вирубки

Врешті-решт, лісозахисний закон призвів не до захисту лісів, а до ще більшої беззахисності від браконьєрів.

У положенні про розмір «істотної шкоди довкіллю», за яку передбачається вже кримінальна відповідальність, зазначено, що це шкода у розмірі понад 2 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому, помилково або зумисно автори закону не врахували, що у кримінальному законодавстві неоподаткований мінімум становитиме не 17 гривень, а 960 гривень. Як наслідок, закон декриміналізовав усі незаконні рубки, де завдана шкода складає менше 2 мільйонів гривень.

«Зараз у реєстрі судових рішень є 31 справа про закриття кримінальних справ з нового року у зв’язку з набуттям чинності цього закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що зараз закривають і ті справи, у яких тривали слідчі дії. Ми не знаємо, скільки це, і про яку суму нелегально вирубаного лісу йдеться», – розповів Дмитро Карабчук, координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта».
«Ми фактично зробили своєрідну амністію для лісорубів. І фактично в поточних умовах ті, хто рубають і завдають шкоду на суму меншу, ніж 2 мільйони, отримають фактично лише адміністративний штраф і закриваються кримінальні справи, які були порушені до вступу в силу цих норм і українському парламенту потрібно терміново знайти технічне рішення даної проблеми», – зазначив нардеп Остап Єднак.

Однак замість того, щоб внести зміни до діючого закону, чергові «захисники лісу» хочуть тепер притягнути в Раду вже новий закон, який встановить інші правила гри на ринку лісозаготівель.
«Я як співавтор законопроекту 5504, який був зареєстрований більше 2 років тому, який дуже повільно, але системно проходить всі парламентські процедури і отримав зокрема, схвальний відгук і рекомендацію прийняти за основу в комітеті із правоохоронної діяльності. І таким чином він готовий, його можна прийняти в першому читанні і в терміновому порядку підготовити до другого читання, власне вдосконалити цю норму кримінального кодексу, статтю 264, де врегулювати питання істотної шкоди і таким чином, мати відповідне покарання за незаконні рубки», – зазначив Єднак.

За його словами, в новому законі начеб то буде вдосконалено питання правопорушення в галузі видачі лісорубних квитків, що зробить процес їхньої видачі «прозорим і відповідальним».
Пропозицію нардепа Ольги Червакової, яка запропонувала виправляти помилку через точковий законопроект, встановивши новий розмір істотної шкоди, бо так його буде простіше провести через парламент, ніж комплексний законопроект №5504, «екоактивісти» і «захисники» проігнорували, вимагаючи новий закон, який знову загрожує нанести шкоду лісу.

З водою виплеснути дитину

За даними WWF, через новий закон нелегальні вирубки не попадають в реєстр правопорушень, а поліція взагалі не зупиняє фури зловмисників, хоча має право зупиняти і вимагати товарно-транспорту накладну. Порушники, здебільшого, штрафуються на 250-500 грн, що є просто каплею в морі, бо із кожної фури злочинець отримує десятки тисяч гривень доходу.


На думку Дмитра Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком – це близько 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше в 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і зобов’язаний був відшкодувати збитки – вартість лісу, який він вкрав у громади», – каже Карабчук.

Також за його словами, потрібно запровадити підвищену відповідальність, якщо зловмисник діяв не сам, а у групі, підняти розмір відшкодування за вкрадену деревину, і запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.
Однак замість того, щоб боротися із чорними лісорубами, захисники лісу чомусь хочуть більше контролювати лісгоспи, які також страждають від лісорубних браконьєрів.


«Для кращого нагляду потрібен доступ до інформації, потрібен доступ до лісових карт, мова йде про відкритість тих ділянок лісу, які будуть вирубані на наступний рік з тим, щоби громадськість могла проконтролювати, як працюють лісозаготівельники чи вони більше не вирубують, ніж природа може дати, чи правоохоронці працюють, і повідомляти про такі проблеми, якщо вони виникають», – зазначив представник WWF.

Далі пішли ще більш «оригінальні» пропозиції від більш радикальних активістів.

Співголова ГО “Центр Моніторингу Влади” Ігор Кирикевич на прес-конференції щодо помилкового закону не критикував його авторів, колег по цеху «захисту лісу», а чомусь накинувся на лісгоспи, перекручуючи інформацію, або говорячи відкриту неправду.

«Зараз лісгоспи не проводять, або дуже мало проводять рубок головного користування, вони майже усі перейшли на суцільні санітарні рубки і це є велика проблема тому що у відкритому доступі на сайті Держлісагенства ми можемо бачити тільки реєстр лісорубних квитків. А для того, щоб виписати лісорубний квиток на проведення суцільно-санітарної рубки, лісівники повинні мати акт лісопатологічних обстежень. Тобто спершу лісопатолог обстежує, дає добро, а вже потім видається лісорубний квиток. Ніде актів лісопатологічних обстежень немає у відкритому доступі Держлісозахисту», – зазначив Кирикевич, запропонувавши передати лісопатологічні обстеження під контроль… Міністерства екології, а то й взагалі «екоактивістам», бо мовляв, «не всі шкідники є шкідливими, а тому дерева рубати не треба».

Читайте: Житомирські лісівники затримали “чорних” лісорубів, які зрізали за ніч п’ять дубів

Активіст напевно не в курсі, що в рамках санітарних рубок вирубують як хворі, так і здорові дерева, для того, щоб унеможливити жуку-короїду переліт із зони захворення. Також є неправдою, що лісгоспи займаються лише санітарними рубками. В будь-якому звіті Держлісагентства можна дізнатися, скільки було проведено санітарних рубок, а скільки загального користування.
«Доки ми не виведемо систему охорони лісу з підпорядкування Держлісагентства – нічого не зміниться», – каже ще один «захисник» Олександр Соколенко, представник Національно-природного парку «Голосіївський», який звик боротися із лісівниками, але чомусь не надто бореться із вирубкою дерев забудовниками на території парку.

Можна не сумніватися, що під приводом заміни «неправильного» закону, чергові «друзі лісу» готують новий, який буде спрямований не на захист лісових ресурсів, а на суттєве обмеження повноважень Держлісагентства, що в подальшому може паралізувати всі санітарні роботи лісівників. До речі, доки активісти будуть ухвалювати новий закон, в країні буде діяти нове законодавство, яке фактично, розв’язало руки «чорним лісорубам».

Ліси країни можуть лише за один рік отримати два потужні удари. Спочатку «друзі природи» Ляшко та Галасюк відкрили скриню Пандори незаконних вирубок «чорними лісорубами». А потім лісогосподарства доб’ють «екоактивісти» на чолі з Єднаком, паралізувавши всі санітарні рубки, тим самим, унеможлививши захист лісу від екологічної катастрофи.

Коментарі
Loading...