Звіт TAIEX щодо реформування лісової галузі України демонструє необізнаність авторів і суттєві помилки, – Держлісагентство

0 29

Інформацію у звіті місії ТАІЕХ щодо реформування лісового господарства демонструє неповне розуміння інституційної структури лісового господарства України, має суттєві  похибки. Про це повідомляє  Державне агентство лісових ресурсів України   в офіційному письмовому  зауваженні щодо інформації в звіті місії ТАІЕХ, пише Ресурс.

“Зі звіту стає зрозумілим, що учасники місії свідомо або не свідомо вводять в оману читачів, демонструючи неповне розуміння інституційної структури лісового господарства України. Окремі частини звіту містять точну інформацію щодо ситуації, яка склалась, водночас потім на наступних сторінках звіту ця інформація подається викривлено”, – йдеться у повідомленні лісового відомства.

Зокрема, відомство вказує, що звіт має хибну інформацію щодо  структури галузі, обов’язків та  функцій всіх підпорядкованих їй установ,  суттєві помилки щодо фукцій моніторингу інших лісів, особливостей процедури отримання дозволу на проведення санітарних рубок, недостовірні дані щодо незаконного експорту ділової деревини внаслідок «неправильної класифікації» дров паливних підприємствами Держлісагентства тощо. 

Наприклад, щодо кількості державних підприємств, які координуються Держлісагентством. На стор. 2 вказано 365, на стор. 3 з розшифровкою. Правильною є цифра 402 – 359 підприємств та 43 бюджетні установи. 27 підприємств у безпосередньому підпорядкуванні. Ведення лісового господарства здійснюють 314 державних лісогосподарських та лісомисливських господарств.

Також є розбіжності і  непідтверджені дані у вигляді дат перевірок,  незафіксованих ніде статистичних даних щодо нелегальних рубок тощо. 

Відомство зауважує, Держекоінспекція не могла робити перевірки у 2017 році 900 лісогосподарських підприємств, оскільки в Україні не має такої кількості лісогосподарських підприємств. Можливо, йдеться про кількість перевірок в цілому.

Щодо функцій Держлісагентства:

“В абзаці 1 розділу 2.4 чітко вказано, що здійснення лісового господарства є відповідальністю державних лісогосподарських підприємств. Тоді як у другому абзаці вказано, що територіальними органами управління здійснюється «повне адміністративне та економічне управління» державними лісогосподарськими підприємствами. Це повністю протирічить дійсності і є протизаконним. Територіальні органи управління координують діяльність державних лісогосподарських підприємств, доводять до відома нові тенденції та підходи…”

Щодо нелегальних рубок та системи правозастосування:

Офіційна статистика нелегальних рубок (дані Держлісагентства) включає виключно статистику щодо несанкціонованих рубок лісу. Інформацією щодо обсягів порушень при видачі дозвільних документів на рубку володіє виключно Державна екологічна інспекція. Держлісагентство не може оперувати цифрами, якими не володіє. Окрім того, посилання на експертні та непідтверджені дані є непрофесійним підходом. Від Держекоінспекції та інших контролюючих органів не надходила інформація про те що, підприємства, що належать до сфери управління Держлісагентства, допустили суцільне вирубування дерев по площі або рубки цілісної лісової ділянки без видачі в установленому порядку спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток). Жодна екологічна організація не надавала цифр нелегальних рубок від 5 до 30%.”

Щодо запропонованих звітом моделей інституційної реструктуризації, відомство  наголошує, що  в Європі не має єдиного підходу до визначення інституційної структури лісового господарства і це питання регулюється на рівні країн-членів ЄС.

В Європі існує як комплексна, так і роздільна структура управління. Контрольна функція може здійснюватися незалежним спеціалізованим лісовим відомством (Латвія та Угорщина), лісовими підрозділами відповідного міністерства (Чехія, Швеція), службами охорони навколишнього середовища (Естонія, Литва) або бути винесеними у відання місцевої виконавчої влади (Словаччина, Австрія). Державні компанії можуть функціонувати як державні компанії (Чехія, Литва), акціонерні товариства (Швеція, Латвія, Австрія), агентства (Естонія).

Чотири запропонованих варіанти містять одну спільну складову – створення єдиної компанії на базі всіх державних лісогосподарських підприємств. Така пропозиція обговорювалась в суспільстві ще у 2015 році і була заперечена всіма зацікавленими сторонами. Так, саме на круглому столі з метою обговорення висновків експертів ТАІЕХ всі присутні зацікавлені сторони висловились проти запропонованих варіантів.

Наслідки цього варіанту для держави:

  • При переоформленні речових прав на нову компанію значна частина лісів державної власності буде втрачена для держави, оскільки місцеві органи влади залюбки переоформлять їх на комунальні чи інші підприємства. Такі приклади вже є сьогодні в Волинській та Чернівецькій областях.
  • Спрощення для приватизації. Всі лісогосподарські підприємства сьогодні захищені державою від приватизації, а захисту від передачі акціонерної компанії нема і не буде.
  • Зупинка лісогосподарської діяльності після ліквідації лісогосподарських підприємств щонайменше на 2-3 роки. При ліквідації державних лісогосподарських підприємств і створенні нової акціонерної компанії буде необхідно одночасно провести нове планування лісогосподарської діяльності для всієї країни. Тому буде зупинено:
  • заготівлю деревини, що призведе до зупинки деревообробки ;
  • проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісі, що призведе до поширення шкідників лісу

Фахівці кажуть, що ймовірне утворення монополіста  негативно впливатиме на розвиток деревообробної галузі.  Крім того, запропоновані моделі не передбачають вирішення проблем фінансового забезпечення постійно дотаційних регіонів півдня та сходу України, ліси яких виконують захисну функцію.

Тексти обох документів  є за посиланням http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=197057&cat_id=32888

 

 

 

 

Коментарі
Loading...